Крилата ракета повітряного базування КРПБ типу SCALP-EG, вона ж - Storm Shadow (британська назва)... на перший погляд здається типовою дозвуковою крилатою ракетою, яка не становить для російської системи ППО якоїсь особливо складної мети... причому, на стільки не становить, що на переконання низки експертів, її навіть "з ПЗРК збити можна"... І справді... швидкість польоту - не так, щоб "ексклюзивна", орієнтовно 800 км/год, сама вона по собі теж не маленька - понад 5 м завдовжки і має розмах крила - до 3 м... важить більше тонни. Так чому її не збити...? Аж бігом...можна збити.
А тому, що, як завжди, є нюанси.
Нюанс перший. Слово "малопомітна" зовсім не дарма винесено в її назві на перший план. Для переважної більшості засобів ППО, що становлять основу відповідної системи ППО рф (сімейство ЗРС С-300), "ефективне прикриття" на більш - менш прийнятному видаленні від об'єкта прикриття (від 20 до 40-47 км) починається з висот 50-60 м, навіть при використанні НСП типу 76Н6, в тому числі з вишкою, і штатним радаром системи типу 36\35Д6, або 96Л6Е або навіть 9С15МТ, 9М19М2 ... у той час як "робоча висота" польоту цієї КРВБ становить 30-40 (при певному режимі, в останніх модифікаціях... може навіть 15 метрів).
Тобто, вся "лінійка" ЗРС типу С-300... у протиборстві з цією КРВБ здатна бути ефективно застосована виключно в "нештатному" режимі протидії під загальною назвою "пізно пити Боржомі, коли нирки відвалилися".
Отже, ви маєте рацію, це та сама "кривизна землі", на яку, свого часу, скаржилися представники морфів в Сирії... Тобто, радіолокаційні системи їх ЗРС і ЗРК... за сучасними мірками- "короткозорі", їм через цю саму "кривизну Землі" бракує потрібних висоток радіогоризонту. Тобто вони здатні виявляти крилаті ракети такого типу (а останні модифікації американських "Томагавків" точно так само здатні підходити до цілі на гранично малих висотах) лише на мінімально допустимих для їхньої бойової реакції дистанціях.
Військовий оглядач, координатор групи "Інформаційний спротив", полковник Збройних сил України, експерт з питань оборонного планування, застосування військ та розвитку ЗСУ. Брав участь в АТО на Донбасі.
Засоби, типу ЗРАК 2С6" Тунгуска", ЗРГК" Панцир-С1", ЗРК "Тор-М1", або навіть ЗРК "Бук-М1\2", не кажучи про "славних" ПЗРК і ЗРК "ближньої зони" типу ЗРК "Стріла-10М"... стають ефективними проти цих КРВ(М)Б виключно тільки за умови зовнішнього ЦУ, що надійшов заздалегідь... причому, добре так заздалегідь (це також справедливо і для С-300, С-400).
Тобто вони повинні заздалегідь чітко "знати, з якого сектора з'явиться цей хрін"... інакше вони просто не встигнуть відреагувати на повітряну ціль, з малою поверхнею, що відбиває, яка з'являється в зоні ураження на лічені секунди і ще на гранично малій висоті... причому з'явитися вона може з будь-якого напрямку (чому, розповім нижче) "ось щось пролетіло і ага..."(с)
Нюанс другий. Це ну-у-у-у дуже "мовчазна" ракета. В ході свого польоту і наведення на ціль вона практично ніяких радіосигналів і запитів зовні не випромінює (як в переважній більшості систем наведення таких ракет), її система наведення є автономною... Тобто, засобами радіотехнічної розвідки (РТР) засікти її вкрай важко (привіт системам типу "Кольчуга-М")... і так, ви маєте рацію, - вона відноситься до того класу ракет, які позначаються словосполученням "вистрілив-забув". Єдиний раз, коли вона виходить "в ефір" - це момент майже попадання в ціль - коли вона передає короткий відео-сигнал (картинку) на заздалегідь визначеній частоті перед тим, як рознести мету.
Іншими словами, ця "розумниця" під час свого польоту наводиться на ціль шляхом самостійної "звірки" в режимі "онлайн" свого реального місця перебування з даними вже заздалегідь закладеними в її "мізки", тобто ніяких сигналів управління ззовні їй не потрібно...Ця система продубльована системою наведення "через GPS", але також виключно в пасивному режимі.
Можна до скільки завгодно "прикривати об'єкт РЕБ-му", але цю розумну повітряну торпеду навіть це не зупинить... вона сама заздалегідь чітко "знає", як краще летіти до мети (включаючи обхід місць і позицій розташування систем ППО противника) і ніякі перешкоди в електромагнітному діапазоні її не зупинять.
Нюанс третій. Ракета виробляється із застосуванням так званої технології "стелс". Тобто, її "відбиває" сигнал в радіолокаційному діапазоні мінімізований до "гранично критичних" для російської системи ППО показників.
Іншими словами, для радарів системи ППО РФ... це малопомітна мета, яку вони здатні виявити виключно на "граничних" відстанях. Навіть враховуючи той факт, що процеси бойової роботи в цих системах майже повністю автоматизовані... це ну-у-у дуже істотно впливає на якість і швидкість формування відповідного цілевказівки (ЦУ) для активних засобів ураження... Що своєю чергою не може не позначитися на швидкості такого важливого показника, як "час бойової реакції" того чи іншого засобу ураження системи ППО противника.
Іншими словами, "відпрацювати" по цій ракеті вони встигнуть (якщо встигнуть) у виключно короткий (майже миттєвий) проміжок часу... перед тим, як вона довбане в якусь "добре захищену" мету, типу "поглибленого" КП 58-ї російської армії... Для чого, у неї, до речі, є спеціальна бойова частина (БЧ) у вигляді 2-ступінчастих вибухових елементів - перший, підриваючись, "видаляє" зовнішній захист, другий - безпосередньо вражає ціль.
Отже, висновок.
Звичайно, ця ракета - не панацея... перехопити і збити її цілком можливо. У тому числі з ПЗРК або відповідними авіаційними засобами (в тому числі - "на тлі підстильної поверхні"), відповідні засоби у росіян є.
Справа полягає в іншому... чи здатна система ППО противника працювати в "гранично-критичному" режимі напруги всіх своїх сил досить тривалий час?