Усі 30 років Україна годувалася накопиченими матеріальними та інтелектуальними ресурсами і запасами. Але крім нестримного споживання, Україна також "харчувалася" новими ілюзіями і новою Утопією, яка прийшла на зміну радянській утопії. Ця утопія трималася на простій думці, що якщо нам так легко далася Незалежність, внаслідок несподіваного розвалу СРСР, то далі буде ще легше.
Це була Утопія, що можна автоматично і легко перескочити з радянського минулого в щасливе західне майбутнє, і всі будуть щасливі. Але, зрештою, цей утопізм легкого західного шляху, на межі мислення вічного підлітка, загнав українську державу і суспільство в глухий кут, і в таку сьогоднішню жахливу реальність війни. Замість дороги до Храму ми потрапили в історичний глухий кут, коли жахлива агресія Росії проти України збіглася з украй слабким державним механізмом, який всі 30 років роз'їдався некомпетентністю, безвідповідальністю, корупцією і популізмом. Вихід із цього глухого кута два - катастрофа країни або повернення до реальності і шалене виживання.
Тепер із цього історичного глухого кута, вкрай небезпечного становища, доведеться вибиратися дуже дорогою ціною. Зараз ми розплачуємося за все - за очікування легкого західного життя і небажання щось змінювати протягом цілих 30 років.
До речі, Росію зі своєю путінською Утопією - успішної інтеграції сталінізму, радянізму і царату в 21 столітті в окремо взятій країні - неминуче приведе до свого історичного глухого кута, до славнозвісного російського похмілля, але нам від цього не легше.
Ми повинні не тільки вижити, а й вибратися з цього глухого кута раніше, ніж це зробить Росія, а не наївно чекати, що вона розвалиться раніше, ніж ми зміцніємо. Бо наївне очікування загибелі Росії, в ситуації смертельної небезпеки для України, - це остання, найнебезпечніша "кислотна" ілюзія, що лишилася на руїнах нашої Української Утопії...
Віктор Сергійович Небоженко (нар. 14 лютого 1953, Жмеринка) — український політолог, соціолог. Директор соціологічної служби «Український барометр». Кандидат філософських наук, пише Вікіпедія.
Працював в Інституті філософії Академії наук України, Інституті соціології Академії наук України.
У 1994-му брав участь в першій президентській кампанії екс-прем'єр-міністра України Леоніда Кучми.
З 2003-го — керівник соціологічної служби Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України, директор Соціологічної служби «Український барометр».