На тлі скандалу з керівником політичних проєктів ФБК Леонідом Волковим хотів би нагадати про свою позицію: сама суть цих "політичних проєктів" - у нормалізації існуючого в Росії режиму.
До цієї нормалізації доклав руку ще засновник ФБК Олексій Навальний, коли ходив на "Русские марши" - це і була нормалізація російського нацизму, яка в майбутньому допоможе Путіну сформувати "патріотичне суспільство" для агресивної підтримки війни проти сусідів.
І "розумне голосування" - теж нормалізація. Нормалізація комуністів, жириновців та іншої нечисті як реальної альтернативи режиму і "Единой России". Хоча це все дурість і брехня.
І "Крим не бутерброд" - теж нормалізація, нехай навіть Навальний перед смертю і відрікся від цих своїх поглядів. Тому що сама постановка питання передбачає дискусію між агресором і жертвою про статус окупованої території і заклик враховувати позицію колаборантів.
І навіть акцентація на боротьбі з корупцією - теж нормалізація. Тому що головна проблема Росії - зовсім не корупція, а відсутність можливості громадян вплинути на владу з будь-якого питання, тоталітарний тиранічний режим, агресивний і моторошний. І мені цікаво, а якби цей режим не крав, а просто так ігнорував би власних громадян, саджав їх до в'язниць і вбивав би українців - усе було б добре?
Можливо, Навальний в останні місяці життя мав можливість переоцінити всю хибність своєї позиції. Але його соратники явно не готові до такої переоцінки. Нормалізація триває, тепер уже в застосуванні терміна "денацифікації" до тих, хто зі зброєю в руках бореться проти путінського режиму, тоді як Волков розігрує кипучу діяльність. І в презирстві до представників українського керівництва як до провінційних недомірків, яких і порівнювати не можна з "елітою великої Росії". Неважливо, з якою елітою - кремлівською або фбківською, важливо - не можна порівнювати з тими, кому вдалося переїхати в Москву і навіть втекти з Москви. З гопотою.
І у вимозі позбавити російських громадян відповідальності за війну. І в небажанні підписувати Берлінську декларацію, щоб, не дай Б-г, не втратити вигаданий електорат. І це вже не приватне листування Леоніда Волкова, це політична позиція Юлії Навальної і всього ФБК.
І я абсолютно не розумію, чому потрібно називати опозицією цю частину російських емігрантів. Насправді це звичайний симбіоз чекістських агентів із корисними ідіотами. Потрібно навчитися називати речі своїми іменами.
Віталій Портников - український публіцист, письменник і журналіст. Оглядач Радіо Свобода та постійний автор аналітичних статей в українських виданнях на політичну та історичну тематику. Член Українського ПЕН. Веде популярний україномовний відеоблог на YouTube.