Після таких гучних звільнень у оборонному секторі, які відбулися за останній час, завжди йде послаблення оперативного стратегічного керівництва. Тому що напрацьована модель безпеки і оборони, проведення стратегічних операцій на лінії розмежування, формат нового озброєння багато у чому залежить від командувача. Стратегічно це не підриває позиції оборони, але на певний період може знадобитися перегрупування командного складу ЗСУ – підбір нових кадрів у Генштаб і на оперативні напрямки і вироблення нових підходів до оборони держави.
Але усе вищеназване – скоріше наслідки. А от причина у тому, що на законодавчому рівні не відпрацьована сама модель жорсткого поділу повноважень між міністром оборони і головнокомандувачем ЗСУ.
І цей формат, який створює суперечності, призвів до того, що не було злагодженої позиції по фінансуванню ЗСУ, оборонному замовленню, не були своєчасно залучені програми забезпечення військовослужбовців не тільки озброєнням, а й пальним, формою. Як результат – це призвело до пониження рівня готовності ЗСУ і дисбалансу у керівництві.
Тому президент не зміг за допомогою переговорів урегулювати дану ситуацію, і відповідно, на певному етапі загострилися проблеми, тому і було ухвалено рішення про зміщення заступників міністра оборони і, відповідно, аби зняти напругу між міністром і головнокомандувачем, звільнив Хомчака і пішов на ротацію.
Зважаючи на попередні заслуги Хомчака, його вирішили залучити в апараті РНБО. Хоча це пониження – якщо не пенсія, то, принаймні, передпенсійний стан, який не дає йому використати свої якості головнокомандуючого, а не бути на рівні радника, аналітика, який готуватиме відповідні рішення для РНБО.
По кожному з напрямків силового блоку, де нещодавно відбулися кадрові перестановки, є свої причини, які пов’язані або з невиконанням стратегічних завдань. Наприклад, у СБУ це боротьба з тіньовими схемами і контрабандою, або ж причетність до цих схем співробітників. Причому інформацію про це Зеленський отримав не лише всередині країни, а й від колег – ми неодноразово були свідками заяв партнерів про корупцію у різних сферах, тож йому не залишалося нічого іншого, як здійснити цей крок. З іншого боку, ще одна складова – розподіл впливу на кадрові призначення.
У службі зовнішньої розвідки є проблема, пов’язана з Чаусом і подіями навколо його викрадення, яка піднялася на міжнародний рівень. Зокрема, про це Зеленському напряму кілька разів говорила президент Молдови Майя Санду. І у цій ситуацій колишній голова розвідки виявився крайнім, хоча такі операції без санкції керівництва держави не проводяться.
У будь-якому випадку, кадрові ротації свідчать про те, що посилилася кадри, зав’язані на Офісі президента. Передбачаючи те, що восени можуть відбутися мобілізація суспільних процесів, пов’язаних із соціальними проблемами – по землі, малому і середньому бізнесу, зарплатам, податкам і багатьом іншим секторам економіки.
Тому треба укріпити правоохоронний блок – МВС, СБУ лояльними людьми, які виконуватимуть завдання. Однак є одне «але» - маючи велику практику історії розвитку держави, якщо протести наростатимуть, жодні правоохоронні органи на певному етапі не зможуть це нейтралізувати. Проти людей не підеш, тож треба розв'язувати проблеми людей, але не посиленням репресій і набуття своїх людей у безпекових відомствах.
Микола Маломуж, ексголова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України, спеціально для Главреда