Президент Зеленський представив у Верховній Раді план Перемоги. Якщо коротко і по суті - ключовою тезою звучить те, що реалізація плану залежить від України і союзників. А не від Росії. Тому що, цитую: "Росія не хоче справедливого миру". Ну, якщо у когось залишалися ілюзії і віра в миролюбність Кремля - з цим пора попрощатися. Давно
По суті Зеленський ставить питання гранично ясно. Або у світі існують закони і якийсь порядок і ми разом їх відстоюємо, або визнаємо, що світовий порядок залишився в минулому. Проблема в тому, що Європа вже дуже давно не вирішує проблеми, а заморожує їх. І навіть російська агресія розбудила не всіх.
Першим пунктом плану Зеленського йде НАТО. "Перший пункт (і дуже важливий) - це запрошення до НАТО. Зараз. Це визначеність, як партнери бачать місце України в архітектурі безпеки", - каже Зеленський. Важливий момент - ми зараз для НАТО не прохач, а дуже цінний партнер. Найсильніша армія Європи з реальним бойовим досвідом. І великою кількістю ветеранів, які вміють воювати. Єдина перешкода - страх. Низка членів Альянсу дуже бояться, що вступ України призведе до конфлікту з Росією.
Парадокс - НАТО боїться росію так само сильно, як сама росія боїться Альянсу. Ось тільки вибір між ганьбою і війною завжди закінчується війною. І Кремль не "наїсться" Україною, він полізе далі. Цю помилку Захід уже робив у 2008 році з Грузією. І НАТО так чи інакше доведеться воювати з Росією. З нашою допомогою чи ні. Чи зможе президент України донести ці речі до розуміння союзників? Сподіваюся, що так.
Зеленський заявив, що якщо почати втілювати його План перемоги вже зараз, то може вдатися закінчити війну у 2025 році. Ну, будемо працювати. Кожен на своєму місці. Звичайно, всі втомилися. Але якщо за тобою погнався ведмідь, погоня закінчується не коли ти втомився, а коли втомився ведмідь. Або помер, що в нашому випадку звучить ще краще.
Кирило Сазонов — дуже відомий блогер та політичний експерт, якого аналітики визнають як одного з найбільш цитованих політологів України.
Він народився, жив і працював журналістом у Донецьку, доки у 2014 році ра**исти не захопили місто. Широкомасштабне вторгнення Росії в Україну він зустрів у Бучі, після чого евакуював дружину і дітей, а сам вступив до лав Збройних Сил України та нині захищає державу в найгарячіших ділянках фронту, пише АрміяInform.