Минув один рік і шістдесят шість днів війни. Мені вже самому набридло писати, що на фронті нічого за минулу добу не змінилося. Але це дійсно так. Якісь малопомітні зрушення в Бахмуті, це, мабуть, і все, про що має сенс згадати. Повідомляють ще про бої в Мар'їнці та Авдіївці. Але результатів цих російських атак взагалі не помітно.
Я реально не бачу ніякого сенсу в цих атаках. Який сенс штабелями класти своїх солдатів, якщо результат такий же, наче росіяни просто стояли в обороні?
Відповідь на це питання, я думаю, або взагалі відсутня, або криється в якихось хитрих генеральських гешефтах, типу того, що (це вже чисто мій політ фантазії) грошове забезпечення за вбитих можна ще якийсь час отримувати, поки звітність по вбитим не відправлена наверх. І куди відправляється це забезпечення "Мертвих душ" - неважко здогадатися. Ну і, відповідно, пристрасть генералів до великих втрат - вона стає цілком зрозумілою. І вони відправляють все нові і нові батальйони мобіків на забій.
Це в рівній мірі поширюється і на Пригожина, до речі. Можливо, на нього навіть більшою мірою. Бо він сильніший за всіх і рве д**у в цих атаках. Причому обурюючись відсутністю снарядів, на самоті радісно потирає ручки і радіє, що можна вирішувати бойові завдання "м'ясними атаками".
У цих умовах зрозуміла тяга російського командування до заниження масштабів втрат особового складу. Чим більше живих солдатів числитися на папері, тим більше грошей йде на їхнє утримання. А солдатиків давно і слід прохолов! І тому ні в якому разі не треба прибирати їх з поля бою, ховати і взагалі якимось чином фіксувати їхнє зникнення. Всі вони повинні бути за документами живими і вимагати харчів і грошей.
Ну а далі - справа техніки, як за них отримати забезпечення і куди продати харчі. Тут вже начфіни за "чесну частку" повинні все правильно оформити і про все домовитися з місцевими баригами. А накриють - начфін винен. Він - злодій. Така домовленість. За це він частку і отримує: щоб комар носа не підточив. А завдання командира - відправляти солдатів на забій. Мотивувати їх, розповідати гучним голосом про хоробрість і Батьківщину і гнати в атаку. Бажано без артпідготовки.
І з артпідготовки, до речі, теж можна заробити. Ось, наприклад, в Чеченську війну російські офіцери продавали чеченцям патрони і гранати. Чому б зараз не поступити також? Навіщо просто так гатити з гармат, коли можна ці снаряди продати? Оформити їх на папері як вистрілені, а в реалі тихенько за кеш відправити пару вантажівок через лінію фронту…
Як то кажуть, кому війна, а кому мати рідна... а ви кажете, російський генерал тупий і воювати не вміє. Яке невіра в таланти російського генерала. Подивіться на це мужнє обличчя! Ви бачите, якої неймовірної хоробрості ця людина? Скільки мужності потрібно мати, щоб йти на такі ризиковані афери? Скільки треба твердості і справжнього полководницького презирства до чужої смерті, щоб відправляти своїх солдатів на забій. Без жодного сенсу. Тільки лише через гроші. Ну, "це лише бізнес, нічого особистого"…
Всі вже написали про те, що сьогодні в ООН голосували резолюцію, яка була присвячена питанням взаємодії ООН і Ради Європи. У документі А/77/L.65 "Співпраця між ООН і Радою Європи" йдеться про «безпрецедентні виклики», які стоять перед Європою «після агресії Російської Федерації проти України, а до цього проти Грузії». Резолюція також закликає "відшкодувати збитки", завдані жертвам російської військової агресії, і "притягати до відповідальності всіх тих, хто винен у порушенні норм міжнародного права".
"За" проголосував Китай, Бразилія, Індія і Туреччина. Тобто ті країни, які Кремль облизував і намагався представити справу таким чином, що не всі у світі "танцюють під дудку Заходу", але деякі здатні і на "розумний підхід". Більше того: за резолюцію проголосували всі (!) пострадянські республіки, крім Узбекистану і Таджикистану. У тому числі Вірменія, і Казахстан (!).
Тобто лисий чорт отримав по шапці смачно, від щирого серця. Чому я невимовно радий. Це означає, що дрейф Китаю в бік України - це не ілюзія. І дзвінок Сі Цзіньпіна Зеленському був не випадковістю і не даниною ввічливості, а усвідомленим жестом.
Аналогічно можна коментувати і голосування всіх інших перерахованих вище країн, які досі намагалися не робити таких "недружніх" жестів щодо Кремля.
І, нарешті, газета "Sunday Times" повідомила, що уряд ПАР порекомендував Путіну не приїжджати на саміт БРІКС, який пройде в цій країні в серпні цього року. Бо у разі його приїзду він буде негайно заарештований за ордером Міжнародного кримінального суду. Бінго!
Печалька, чи не так, Вован? Не так ти собі уявляв свій кінець, правда? Але ж відомо, що "якщо хочеш насмішити Бога, розкажи йому про свої плани"…
А наша справа праведна, ворог буде розбитий, перемога буде за нами.
Слава Україні!