Чому Франція запросила росіян на річницю висадки у Нормандії

Захід сподівається, що війна в Україні завершиться домовленостями, а в Росії вдасться запустити транзит влади, аби її керівництво стало більш прогнозованим.

​​Франція офіційно запросила Росію на святкування 80-річчя висадки союзників у Нормандії.

Звичайно, багато хто побачив у цьому основу для неофіційних переговорів, особливо зважаючи на розгортання активності представників Франції та канцлера Німеччини Олафа Шольца, зокрема його візиту до Китаю та переговорів з Сі Цзіньпінем.

Така версія має право на життя, але це продовження лінії, яку намагається реалізовувати Захід останнім часом – «ми проти Путіна, але не проти Росії». Мовляв, навіть якщо Путін раптом кудись зникне, ми будемо готові відновлювати відносини та співробітництво.

До речі, те, що Юлія Навальна опинилася серед ста найвпливовіших людей року за версією Time, свідчить саме про це. Як і попередження росіян американськими спецслужбами про підготовку теракту з боку ІДІЛ. Усе це демонструє віру європейців та американців у те, що їх не влаштовує поточна політика Росії, вони нічого не мають проти Росії, і це на щось вплине.

Для України це означає одне – Європа так і не має рішення про перемогу України. Захід досі сподівається, що війна в Україні завершиться певними домовленостями, і головна їхня мета – запуск транзиту влади в РФ, аби її керівництво стало більш прогнозованим і зрозумілим. Україна ж при цьому на другому плані.

І така позиція, звичайно, негативно впливатиме і на підтримку, і на «червоні лінії», які нікуди не поділися. Бо Захід постійно звʼязує себе додатковими обмеженнями та намагається вести подвійну гру. І через це Україна часто не отримує вчасно необхідні їй озброєння (наприклад, далекобійні ракети та авіацію). Бо Захід не хоче війни з Росією, але це напряму впливає на номенклатуру озброєнь. І те, що Польща не збиває російські ракети у своєму повітряному просторі – теж прояв цієї політики Заходу, який сподівається перезавантажити відносини з Росією до довоєнного рівня.

Петро Олещук, політолог, викладач КНУ імені Тараса Шевченка, спеціально для Главреда