Руйнування Кримського моста дійсно має велике символічне і смислове значення. Вже не перший місяць, а особливо зараз, після удару по мосту, російська «партія війни» істерить в інтернеті – мовляв, це вже межа, перейдені всі «червоні лінії», і Росії пора почати «справжню війну», а далі йде потік лайки і погроз.
От тільки ніяких додаткових ресурсів, крім тих, що вже зараз залучені у війну, у Росії і російських військ немає. І всі розмови про те, що Росія нібито задіяла не всі свої можливості, – нісенітниця. Удар по мосту доведе це.
Багато російських політиків, зокрема, Медведєв, говорили, що Крим – це якась «червона лінія», і, якщо Україна зачепить півострів, РФ відповість жорстко. Зараз у Росії є можливість показати, що вона може. От тільки насправді ця ситуація продемонструє її повну імпотенцію – російська верхівка вже нічого не може.
Якщо раніше все це розуміли тільки українці, то тепер і європейці, і Захід усвідомлять, що Путін – фокусник, який вийшов на сцену з циліндром, звідки повинен дістати зайця, але зайця ніякого немає, його давно з'їли.
Тому нічого нового і яскравого від Путіна чекати не варто. Він не здатний ні на що, крім маячних і нікчемних дій типу сфальсифікованих референдумів, у чесність результатів яких ніхто не вірить, і божевільних анексій територій, які йому не тільки не належать за законом, але й не підконтрольні йому.
Так,у відповідь на руйнування мосту Росія може вдарити і по Києву, і по мостах, вбити ще більше мирних жителів України, вчинити ще більше військових злочинів, ще більше ускладнити життя мирних українців. Але у військовому сенсі їй це нічим не допоможе і не зможе переломити перебіг війни. Такого роду дії з боку Росії не тільки ще більше згуртують українців проти ворога, а й викличуть додатковий приплив світової допомоги, перш за все, західної, в Україну, а також нові санкції проти російського режиму, до яких тепер приєднаються в тому числі нейтральні країни на кшталт Індії та Туреччини.
Що стосується ймовірності застосування Росією ядерної зброї, то я думаю, що до цього вона не вдасться, але погрожувати цим буде. Однак навіть якщо ядерна зброя буде задіяна, це теж не зможе переломити хід війни на користь Росії. Швидше, навпаки, це наблизить крах путінського режиму. Більше того, такий крок підштовхне НАТО вплутатися у війну.
Цілком очевидно, що, якщо російська армія не може перемогти українську, позбавлену сучасної зброї (адже, за великим рахунком, в України немає флоту, сучасної авіації, сучасних західних ракет великої дальності, західних танків), то що тоді говорити про перспективи її зіткнення з НАТО, де все перераховане вище у величезній кількості, особливо в американців. Якщо ті ж американці вступлять у війну, від російської армії нічого не залишиться за декілька днів.
Тож після часткового руйнування Кримського моста розкол еліт у Росії буде поглиблюватися. Ще до удару по мосту почався процес розколу «партії війни» на радикалів, які верещать і бризкають слиною, що міністерство оборони РФ і верховний головнокомандувач недостатньо інтенсивно і ефективно ведуть війну, і на поміркованих, тобто людей, які особливо не хочуть засвітитися в цій війні і не хочуть асоціюватися з нею.
Та й в російському суспільстві вже починається бродіння. Тому що населення підсадили на наркотик перемоги, і всі чекали перемоги Росії. Саме тому так стрімко попер вгору рейтинг влади після 24 лютого – обивателі очікували швидких перемог. Але ніяких перемог немає – є лише поразки.
І Кримський міст теж буде бити по рейтингу і знижувати рівень підтримки путінського режиму. І скоро цей Колос на глиняних ногах завалиться.
Ігор Ейдман, соціолог, публіцист, автор книг ("Система Путіна", "Нова національна ідея Путіна" та ін.), спеціально для Главреда