У росії вчергове поміняли главу Роскосмосу — за невиконання державних завдань. Новий керівник призначений миттєво — це людина, традиційно для недоімперії далека від ракетно-космічної техніки, але близька до роботи з великими фінансовими потоками.
І відразу після призначення «нового рогозіна» пішло попередження про можливий пуск «Орєшника». Тому що над полігоном Капустин Яр закрили небо, що є ознакою підготовки випробувань, які можуть відбутися найближчим часом. Тобто, «попереднього рогозіна» зняли саме за зрив строків по запускам «Орєшника», а новий намагається відразу продемонструвати, що він все виправить.
Такий перебіг подій свідчить про те, що путін мріє повторити сценарій, який застосували США у кінці Другої Світової: удар ЯЗ, що призвело до капітуляції Японії. Але путін хоче ударити «Орєшником», який позиціонується як кінетична зброя, яка не є зброєю масового знищення, але теоретично здатна завдати таких самих руйнувань, як атомна бомба.
А після цього Кремль протягне свій — капітулянтський для України варіант мирного договору.
При цьому, вірогідність, що «Орєшник» зможе виконати функцію американських атомних бомб «Товстун» і «Малюк», я оцінюю як мізерну. І це не моя особиста зневага до сучасного стану російського ракетобудування, а розуміння, що в наявних масово-габаритних параметрах «Орєшник» навряд чи може бути ефективною кінетичною зброєю.
Кінетична зброя — це ракета, у бойовій частині якої замість вибухівки стрижні з тугоплавкого матеріалу, вольфраму, зазвичай. Ці стрижні розганяють до гіперзвукової швидкості, при ударі кінетична енергія вивільняється, і це схоже на потужний вибух. Коли у прадавні часи у Землю таким чином врізався астероїд, від вибуху вимерлі всі динозаври на планеті.
В наші часи Південна Корея створила ракету під назвою «Хюнму», яка у бойовій частині має 8 тон вольфраму. При ударі її о поверхню вивільняється енергія, еквівалентна 11,4 тонам тротилу, тобто, умовний кінетичний коефіцієнт більший за одиницю. До того ж енергія вивільняться на глибині більше сотні метрів, а руйнування на поверхні відносно невеликі, бо ця ракета, власне, і створена для того, що дістати якогось Ина, як би глибоко він не закопався.
З «Орєшником все не так. Інженери КБ «Південне» (я там колись працював), дослідили місце падінні бойових частин «Орєшника» на території Південмашу. Вага цих частин 1.200 кг, а енергії вивільнилося як від 700-800 кг тротилу. Тобто, кінетичній коефіцієнт менше одиниці. Бо швидкість падіння надто мала — десь 10 швидкостей звуку. А для потужного вибухового ефекту потрібно мати 50 швидкостей звуку. Ну, хоча б 30.
Габарити «Орєшника» такі, що потужний розгінний блок для набору таких величезних швидкостей просто нема куди вмонтувати. От «Старшип» напхати вольфрамом і розігнати теоретично можливо, а виріб Роскосмосу — навряд чи. Та й не залякаєш Україну таким — на нас вже скільки КАБів вагою з 2,5 тон вибухівки скинули. Нас несправедливість і недолугість у тилу добити здатні, вони страшніші за будь-яку маячню недоімперії «на нових фізичних принципах».
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.