Нове виверження миротворчо-переговорної риторики Путіна розраховане на одну єдину людину - Трампа. Після короткої війни між Ізраїлем та Іраном раптом зʼясувалося, що заокеанський друг Путіна може раптово застосувати силу, а не лише місяцями розповідати про «два-три тижні».
Так, звісно, бомбити бункер Путіна Трамп не буде. Але - оголосити нові санкції або нарешті почати передавати Україні нові партії зброї - цілком може. Тим більше, що якось дуже вже знущально виглядають безкінечні оповідки Трампа про його розмову з Путіним , коли той «запропонував допомогу з Іраном», а Трамп відповів, що краще «допоможи мені з Росією…»
Отож, Путін і намагається персонально для Трампа зіграти акторський етюд доброго миротворця. Досі ж виходило. Але криза жанру вже відчуваються. Треба якісь миротворчі результати, а їх немає і поки в кремлі не плануються.
Таран Сергій Вікторович (12 грудня 1969, Київ) — український політолог, син політика Віктора Тарана (Терена) та брат політолога Віктора Тарана, член політичної партії «Європейська Солідарність». Депутат Київської міської ради.
Закінчив з червоним дипломом Київський національний університет імені Тараса Шевченка за фахом «журналістика» (1993 р.), а також з відзнакою — магістратуру Амстердамського університету за фахом «суспільні науки» (1998 р.).
З 1993 по 1996 рр. працював в українських виданнях «Молодь України», «Розбудова державі», аналітичному тижневику УНІАН.
Співзасновник Інституту масової інформації (1995 р.), — експертної організації, яка опікується захистом свободи слова в Україні, пише Вікіпедія.