У Росії завжди була одна головна «скрепа» – грабіжництво. Ця «національна ідея» не зустрічала опору і лягла в основу всіх процесів. Ті, хто не дістався «до корита», вважали тих, хто зумів, більш щасливими, але ніякого осуду ця потворна аморальна система не викликала. Здавалося, що може завадити цьому аукціону небаченого цинічного концтабору, всередині якого ніщо не заважало грабувати! Уявіть ресурси, які в Росії були просто під ногами, а кон'юнктура нафти була набагато сприятливішою, ніж зараз, коли реалізуються передвиборчі обіцянки президента Трампа, зокрема, про зниження цін на нафту. Тоді для Росії були багаті роки, все валилося з нізвідки, не заслужене і не зароблене, а просто дісталося від радянської системи. І так бездарно все було використано. Погляньте хоча б, який потворний побут за межами третього кільця зажерливої Москви, а далі просто жах.
Хто міг подумати, що російська влада почне такі дії щодо України, побудувавши систему найскладнішої корупції. Там все збиралося по капілярах: від законодавчого гачкування, від маленького міліціонера, який влаштовує побори, все збиралося в корупційні судини, вени і артерії, щоб ці корупційні потоки в підсумку зійшлися в головний басейн – путінські гаманці, скрині, де Путін «над золотом чахне».
Так в Росії побудували те, що хотіли, і російській верхівці практично ніхто вже не міг заважати. Всі процедури порушувалися, всі правила були переписані і зневажені. Путін наругався навіть не над конституцією, а над здоровим глуздом! Це тріумф над здоровим глуздом!
І раптом стався розворот. Навіщо? Навіть серед злодійкуватої путінської еліти все це викликало здивування крайнього ступеня.
А тепер ви питаєте, в якій точці війни ми знаходимося. Це повинен аналізувати навіть не військовий експерт, а хороший психіатр. Ми маємо справу з буйно божевільними маніяками – як на чолі Росії, так і всюди. Там селекція за принципом, наскільки інші перевершують у шизофренії та божевіллі головного упиря, щоб відтіняти його своїми ще більшими безумствами.
Згадайте, як Путіна захищала Демократична партія США. Коли почався заколот Пригожина, Україну фактично стримали, не даючи їй можливості скористатися цим і погрожуючи припиненням поставок озброєнь. Чому? А тому що в Штатах склалося враження, що інші гірші і зліші, ніж Путін.
Найбільше зло – це саме Путін. І саме свита відіграє його таким чином, щоб імітувати його не остаточний делірій буйного божевілля. Але в реальності це він винуватець усього, це його ставленики навколо, це він усім верховодить.
Путін – це профдеформований навіть не спецслужбіст, а невдаха, трієчник. Невже у всій Росії не знайшлося кмітливих людей? Адже вже давно можна було щось зробити – є ж шарфики, табакерки та інше. Більш того, вже є "диктаторське меню": як цікаво склалася доля Мадуро, зараз стежимо за подіями в Ірані. Як можливо, що ця нікчемна істота, бліда моль, над якою жартували і ніяк не називали, крім як «окурком», виросла і верховодить усіма, відбирає свиту за ступенем лояльності, сервільності! Гризлов колись сказав, що "якби він мені наказав вийти з вікна, я б вийшов", чим і забезпечив собі кар'єру. Це саме той принцип, за яким Путін відбирав людей. І вони всі підіграють цьому Чикатило.
І ось ми зараз розмірковуємо, чи пройшов Чикатило кульмінацію своєї шизофренії, в якій стадії він зараз. Це – до психіатра.
Ми гадаємо, що, які аргументи можуть зупинити війну і Путіна, якого характеру повинна бути аргументація. Перш за все, повинна бути груба сила. Я завжди була прихильницею того, щоб Україна мала достатньо озброєння, краще навіть більше, ніж їй потрібно, з запасом. Я боролася всіма своїми силами і засобами, щоб Україна вимагала ленд-ліз, який був проголосований супер-більшістю. Тоді, в 2022 році, коли Росія ще не перейшла на військові рейки, а російські війська не окопалися, і, якби Україна була озброєна належним чином, цього було б більш ніж достатньо. Але поки була найвища мотивація і черги до військкоматів, зброї Україні драматично не вистачало.
Чому, хто дозував зброю? Чому Байден не хотів, щоб американська зброя потрапила в Україну і стала «зброєю перемоги»? Ми можемо тільки гадати.
Також було кілька успішних українських операцій, які закінчувалися оточенням м'ясників: під Черніговом – до 40 тисяч, у Херсоні – 30 тисяч тощо. Але Україну почали лякати тим, що, якщо вона візьме всю цю деморалізовану орду в полон, почнеться ескалація і буде удар тактичною ядерною зброєю. Однак збиток, який Путін завдає, на мою думку, вже порівнянний з ймовірними наслідками застосування тактичної ядерної зброї. Мені здається, поки Путін веде свою шизофренічну агресію конвенційними видами озброєнь, у підписантів Будапештського меморандуму залишається маневр, і вони не заступаються за Україну так, як слід було б. Але якби Путін застосував неконвенційні види озброєння, необхідність дотримуватися Будапештського меморандуму зросла б. І тоді країни-підписанти, що володіють ядерною зброєю, повинні були б допомогти Україні набагато більше, аж до удару у відповідь.
А так, без «чорних лебедів» не вирішиться. Це не шахова партія, яку можна виграти, а той випадок, коли шахову дошку потрібно перевернути і розбити об голову російським м'ясникам.
Що відбувається, коли маєш справу з маніяком, я можу судити тільки за кінематографом і досвідом власного життя. У 2017-2018 роках я безпосередньо мала справу з маніяками. Коли диким способом вбили мого коханого чоловіка Дениса Вороненкова, розкрився весь ланцюжок виконавців, але всі вони теж були вбиті. Було вісім трупів слідом за Денисом! Весь цей ланцюжок привів би до замовників і організаторів, але як їх допитати, якщо всіх ліквідували? Так у маленькій краплі відбилося горе, яке почалося в 2014 році і триває досі.
Маючи справу з Путіним, не потрібно думати про законність, міжнародне право. Ми маємо справу з крокодилом, у якого вже виділилася слина, і він йде з роззявленою щелепою. Нам потрібно думати, як цього крокодила зупинити, причому назавжди, щоб у крокодила настав вічний спокій. Нам потрібно діяти нестандартно, парадоксально і шукати нові способи паралізувати крокодила.
Марія Максакова, спеціально для Главреда
Марія Петрівна Максакова-Ігенбергс (24 липня 1977, Мюнхен, ФРН) – російська і українська (з 2016 року) оперна співачка (мецо-сопрано), громадський діяч, колишній депутат Держдуми РФ VI скликання від партії «Єдина Росія» (виключена 16 лютого 2017 року). З грудня 2016 року проживає в Україні. Засуджує російське вторгнення в Україну. У жовтні 2017 року в інтерв'ю журналісту Айдеру Муждабаєву вибачилася перед українцями і кримськими татарами за голосування Держдуми РФ за анексію Криму Росією і підкреслила, що в момент голосування була відсутня в парламенті і країні, пише Вікіпедія.