У США закінчилися гроші, які були виділені для військової допомоги Україні, і тепер американці не зможуть постачати нам ракети і боєприпаси на тому самому рівні, що й раніше. Грошей немає, і Пентагон про це говорить прямо. Хоча, наскільки мені відомо, близько 6 мільярдів доларів усе-таки є, але чи зможе Байден їх використати – велике питання.
За великим рахунком американських громадян війна в Україні не цікавить. Війна – це наш біль. Однак, якщо теоретично Україна зазнає поразки, стратегічне становище Сполучених Штатів погіршиться.
Якщо так станеться, буде великий ризик нападу Росії на країни НАТО – Латвію або Естонію. Втім, імовірність цього і так висока, навіть без припинення війни в Україні. І тоді американцям точно доведеться воювати. Багато хто в Штатах це розуміє, а тому вважає, що краще надати зброю Україні, ніж потім відправляти своїх солдатів воювати в Європу. Адже в Україні немає такого дратівливого чинника, як загибель американських солдатів, – гинуть тільки українці.
Європейці вже навчені гірким досвідом і розуміють: чим би не закінчилася війна в Україні, в Росії вже запущений ВПК і з'явилися свої інтересанти продовження війни, а тому спрацює "ефект храповика" – механізму, що не дозволяє шестерні провертатися у зворотний бік, відповідно, процес постійно йтиме вперед. В Європі розуміють, що атака Росії на країни НАТО, наприклад, на Естонію, дуже ймовірна і після війни в Україні, і навіть під час цієї війни. Скільки там Росії потрібно людей, щоб захопити Естонію і розхитати НАТО... Причому зацікавлені в цьому будуть і Китай, і Росія.
Росія готова воювати дуже довго, зокрема, проти НАТО, щоб вирішити свої завдання. Європа розуміє логіку агресора, яка полягає в тому, що він не може зупинитися, поки йому не "дадуть по кумполу". Тому Європа готується до війни.
А от у разі перемоги України США отримують суттєвий важіль тиску на Росію і багато чого іншого.
Безумовно, тут важливе питання, з яким саме підсумком завершиться війна. Якщо, наприклад, Україна СБУшними дронами Sea Baby, Мамай, Марічка та іншими знищить Чорноморський флот РФ, виникне питання, чи буде взагалі у Росії флот у Чорному морі. У цьому разі суттєво збільшиться безпека Чорного моря. Росіяни ж будуть остерігатися, у них виникнуть проблеми з логістикою, і вони будуть змушені домовлятися з Україною про недоторканність портів Новоросійська (якщо ті взагалі вціліють). А порти Новоросійська забезпечують 60% обороту РФ, тобто позбавити Росію цих портів, значить, суттєво послабити її і розхитати її позиції на дуже тривалий період.
Чи знайдуть зрештою США гроші для України? Все залежить від нас: чим більшу волю ми проявимо у вибудовуванні власного військово-промислового комплексу, тим більше нам допомагатимуть. Зокрема й Трамп. Тому що американці хочуть мати справу з сильним партнером і перенести частину витрат війни на Україну та Європу. Вони знають, що в нашій країні дуже багато ресурсів, і кажуть нам прямим текстом: "Будуйте власний ВПК, щоб ми не витрачали на вас гроші. Гроші нам теж потрібні".
Тому Україні вкрай важливо почати масово виробляти власну зброю, щоб не залежати від поставок Заходу. Дрони, снаряди, техніку, ракети – все це наша країна в змозі виробляти сама. Логіка така: чим більше ти сам собі допомагаєш, тим більше допомагає і Захід, відповідно, якщо ти сам собі не допомагаєш, то і тобі не допомагають.
Тож обсяги одержуваної допомоги безпосередньо залежатимуть від того, наскільки успішно ми розвиватимемо власний ВПК.
Щодо подальшої допомоги США можуть бути різні сценарії. Найімовірнішим я вважаю сценарій, коли військова допомога в якомусь вигляді Україні все ж таки буде надана, але фінансова – буде скорочена. Тому потрібно вишукувати ресурси всередині країни.
Утім, імовірним є й те, що республіканці з демократами не домовляться до кінця президентської кампанії, а, отже, й Україні можуть узагалі не допомагати.
Імовірність обох сценаріїв – близько 30%. Сподіватися хочеться, що американці знайдуть гроші і на українську армію, і на бюджет, але поки що я не бачу волі в США, щоб вирішити це питання.
Тарас Загородній, політичний та економічний експерт, спеціально для Главреда
Тарас Загородній – політтехнолог та експерт. Понад двадцять років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях як політтехнолог, веде блоги в українських ЗМІ. Також його запрошують на політичні ток-шоу як експерта.