Ну, ось бачите як треба з партнерами розмовляти. Тільки почали виносити нафтогазовий комплекс Росії, так одразу напрямок думки у Вашингтоні почав рухатись у конструктивному напрямку і ця двопартійна свістопляска починає закінчуватись.
Якщо ухвалять, то думаю, що американські компанії можуть тимчасово експортувати казахську нафту через Новоросійськ. Але нехай ворушаться швидче і тиснуть, щоб зброї було більше. А то у України терпець не гумовий.
Але все що російське видобувається, то нафтогони повинні зникнути. Те саме стосується газу.
Треба ставити США перед вибором вирішення маленької проблеми (перемога України, кордони 91-року, списання боргів, прийняття в НАТО тощо) або вирішенням великої проблеми ( спроба зібрати ядерну, хімічну, бактеріологічну зброю на уламках Росії, що можливо після знищення системи натофгазу там). По іншому там не дійде і далі будуть гратися з нами.
Так робив Ізраіль у 73 році. Коли поставив перед вибром США: або "велика проблема" (ядерна війна на Близькому сході) або маленька проблема ( допомога Ізраілю). Роль ядерної зброї у нас грає наша зброя і перспектива знищення нафто та газогонівз з подальшим розпадом економіки Росії.
По Китаю така сама ситуація. Вони повинні згадати поради Конфуція "Будемо вий....сь - українці вирубять нам газ та нафту з Росії". Тоді і там думка буде рухатись у правильному напрямку.
Але для цього потрібно власна зброя. Багато зброї. Вірити нікому не можна. Можна вірити тільки в себе, свою Армію та свій народ.
Тарас Загородній - політтехнолог і експерт. Понад двадцять років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях в якості політтехнолога, веде блоги в українських ЗМІ. Також його запрошують на політичні ток-шоу в якості експерта.