До тих пір, поки не будуть скасовані санкції проти Росії, європейський ринок для Газпрому закритий. Тому в Росії слід очікувати значного скорочення видобутку (що, до речі, відноситься і до нафти) в наступному році.
Саме тому так важливі найближчі місяці і саме тому Росія так поспішає і використовує будь-які доступні засоби, в тому числі і сумнівні. Оскільки якщо РФ не вдасться дотиснути Європу і США в цьому опалювальному сезоні, то перспективи розвитку нафтогазової галузі Росії вимальовуються дуже сумні.
Якщо говорити про доходи Російської Федерації, то одні лише доходи від сплати податків на видобуток корисних копалин і експортних мит складають орієнтовно 16% бюджету. З урахуванням податку на прибуток, дивідендів, доходів від діяльності компаній, які забезпечують безпосередньо видобуток, починаючи від розвідки і закінчуючи кейтерингом і пранням білизни півмільйона співробітників Газпрому, то все це досягає 45-55% дохідної частини федерального бюджету РФ.
Говорячи про регіони видобутку, є моногалузеві регіони, такі як Ханти-Мансійський або Ямало-Ненецький автономні округи, Татарстан, Башкортостан. Всі ці регіони існують виключно завдяки видобутку. Якщо він скорочуватиметься, то ці регіони просто припинять своє існування, і з донорів бюджету перетворяться на його проїдачів.
А це призведе до того, що цілі регіони і великі міста РФ стануть примарами. І це - справа найближчих років.
Адже чим займатися і звідки брати кошти на розвиток відповідних технологій, якщо попит на вуглеводні буде скорочений? Тобто спочатку буде скорочено видобуток там, де собівартість відносно висока, тобто в регіонах до Уралу, а після - в регіонах Крайньої Півночі, в Західному Сибіру, де плече транспортування занадто велике і по всій країні. Немає ніякого сенсу переорієнтувати ці потоки і на внутрішнє споживання, оскільки газ, який раніше йшов Північним потоком, не може бути використаний північними регіонами РФ, бо там їх нікому продавати.
Там немає людей, населені пункти там тільки на папері і газифікувати їх немає сенсу, тому що від цього не можна буде виручити ніяких коштів.У зв'язку з цим, продавати газ всередині країни у великих кількостях Росія не зможе.
Оскільки, на відміну від регіонів України, які практично повністю були газифіковані, в РФ навіть Московська область більш ніж наполовину без газу. А при нестачі газохімічних підприємств (так як газ було набагато вигідніше експортувати, ніж переробляти всередині країни) ці проблеми будуть, безумовно, тільки загострюватися.
На жаль для України, загострення цих проблем і перетворення їх на критичні може зайняти дуже тривалий час, це справа не найближчого року. Видобуток хоч і істотно скоротиться, але вплив цього скорочення спочатку відчують на собі регіони Росії, і тільки потім це перейде на федеральний бюджет і на стан російської економіки в цілому. Все залежатиме від того, чи збережеться нинішня політика в РФ. До того часу, поки вона буде незмінною і поки живе нинішнє керівництво Кремля, в Росії щосили робитимуть вигляд, що все йде за планом.
І скорочення видобутку - це стратегія на десятиліття. Але це може закінчитися в будь-який момент.
Що буде далі? Росія - велика країна, там величезна кількість розумних людей, яких не влаштовує те, що їх доходи знищуються в ім'я дивних політичних амбіцій, обумовлених не дуже хорошим станом однієї конкретної людини після ковіду. І це невдоволення зрітиме, поки не виплеснеться за першої нагоди - щойно бізнес відчує, що можна натиснути на владу, він це зробить.
Геннадій Рябцев, директор спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея", експерт з державної політики в паливно-енергетичному комплексі, спеціально для Главреду