Чому топ-чиновники США зачастили в Україну?

Блінкен обговорить, які публічні поступки може зробити Україна, щоб полегшити переговори США і РФ / Reuters

Кремль, відчуваючи вдалий момент, коли Білорусь вже посипалася в неоімперію, а Казахстан балансує на краю, хоче саме нагинання України.

Ну, ви ж не думаєте всерйоз, що держсекретар США прилетів до Києва, щоб просто добрим словом підтримати суверенітет України? Тим більше, по дорозі на зустріч з главою МЗС РФ ... або що пан Блінкен вирішив особисто взяти на поруки "в'язня совісті" Петра Порошенка?

Звичайно, старші партнери регулярно вдають, ніби радяться з молодшими. Насправді, старші переконуються, що молодші по безглуздості і гарячності не зіпсують їм дорослу гру. В даному випадку, торги про нейтралітет РФ в розбірках США і Китаю.

Читати такожСША додатково виділять Україні 300 млн доларівАле щоб цей самий російський нейтралітет отримати, Росії треба щось дати. Щось таке, що РФ могла б пропагандистськи трактувати як переконливу перемогу над підступним Заходом. Причому, Кремль, відчуваючи вдалий момент, коли Білорусь вже посипалася в неоімперію, а Казахстан балансує на краю, хоче саме нагинання України.

Ось про це і говорять американські чиновники з нашими. Спочатку директор ЦРУ Вільям Бернс лякав Банкову загрозою повномасштабного вторгнення РФ (хоча це найменш ймовірний сценарій!), тепер держсекретар Ентоні Блінкен обговорить, які саме публічні поступки може зробити Україна, щоб полегшити переговори США і РФ.

Що це може бути? Наприклад, наш "добровільний" мораторій про невступ в НАТО в найближчі 15 років. Або часткова імплементація "Мінська 2" в наше законодавство, зокрема, зобов'язання провести вибори в ОРДЛО в найближчі два-три роки.

Навіть якщо Володимир Зеленський дасть слабину, і якісь подібні поступки відбудуться, це саме по собі це не катастрофа. Нехай "Мінська контактна група" тепер поміркує про модальність виборів.

Читати такожСША запропонували Росії два шляхи вирішення конфлікту з Україною - БлінкенТа й в НАТО нам в будь-якому випадку в найближчі півтора десятки років не вступити, хоч з шаровар вистрибнемо. Для вступу треба пройти шлях довший, ніж пройдений за всі роки незалежності. І взагалі, Україні не членство в НАТО необхідне, яке саме по собі ні від чого не захищає. Нам потрібні натівське озброєння, натівська система ведення бою, натівське інформаційно-комп'ютерне забезпечення. Ось цим і слід предметно зайнятися. А за цей час хтось обов'язково помре - або ішак, або падишах, або ходжа (самі вирішуйте, в якості кого виступає Володимир Путін).

Тому головна проблема - пасивність України в ситуації, коли увага всього світу зосереджена на ній. І таку увагу можна було б грамотно використовувати для посилення країни. Але тут виникає наступна біда: тривіальна невідповідність масштабу особистостей керівників країни тим завданням, які перед нами ставить життя. Хоча це - предмет окремої розмови.

Новини заразКонтакти