Все виглядає так, що найближчим часом ніхто нікуди наступати не буде. Знову (як і кілька місяців тому) настала рівновага: мобілізація зробила російську армію трохи сильнішою, а два бурхливі наступи (на Херсонському та Харківському напрямках) вимотали українську.
У міру того, як українська армія буде накопичувати резерви (а допомога продовжує йти), а російські мобіки будуть тисячами гинути в безплідних атаках, баланс неминуче знову зміститься на користь української армії і положення на фронті знову різко зміниться.
Ви можете мені заперечити і сказати, що російська армія теж може накопичувати резерви. Але я особисто маю великі сумніви з цього приводу. Якби у неї були можливості накопичувати значущі резерви, то вона не побиралася б по світу і не клянчила зброю у Білорусії, Ірану і Північної Кореї.
Крім того, що це сама по собі ганьба і посміховисько (при наявності власного розпіареного путінського ВПК), це ще й означає, що якість цієї зброї буде свідомо гірше українського. І числом цей розрив в якості ліквідувати неможливо. Це зброя різних поколінь.
І найбільш наочно це видно при порівнянні російської та української артилерії (як ствольної, так і реактивної): при переважній кількісній перевазі російської, в наявності як мінімум - паритет, а як максимум - перевага України.
Таким чином, коректно сформулювати можна так: навіть якщо Росія накопичить якісь види озброєнь, їх програш в ефективності не дасть росіянам шуканої переваги. А значить такі резерви з точки зору користі справи практично рівні їх відсутності.
Всі ці дії Росії - не більше ніж затягування часу. Це стосується і покупки зброї та мобілізації. Ні те, ні інше не дасть Росії вирішальної переваги і фіаско російського вторгнення в Україну зумовлене. Власне, воно вже сталося, якщо порівнювати те, де зараз знаходиться російська армія в порівнянні з її початковими планами, а буде ще гірше.