За майже 200 днів повномасштабної війни росія не виконала навіть другого етапу так званої "спецоперації" – виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. А на Херсонщині армія рф опинилась під загрозою оперативного оточення на окремих ділянках.
ЗСУ контролюють близько 45% територій Донецької області. До того ж, просування росіян вглиб території України з 3 липня, дати фактичної окупації всієї території Луганської області, складає 5-7 км на місяць. І це – на найбільш успішних для них ділянках фронту, а в багатьох місцях вони просто стоять на місці.
Зауважу, що ці факти вже говорить про зміну характеру військового протистояння.
Якщо повертатись до прогнозів, а саме: до кінця літа – вересня буде деокуповано південь країни, то на моє переконання, не варто вангувати. Я би не став давати конкретних термінів щодо деокупації.
На сьогодні тактичне планування проведення операції ЗСУ переведено на стандарти НАТО. Планується не загальний оперативний наступ, з залученням максимальної кількості живої сили і відповідно можливим високим відсотком втрат під час наступу. Натомість, створюються передумови для звільнення конкретного населеного пункту. Така тактика унеможлює чисельні втрати особового складу, відповідного озброєння і техніки.
Я розумію, що українці вимагають перемогу вже завтра. У багатьох в головах радянська картинка: беремо в руки прапор і всі пішли в штикову атаку на кулемети. Але нам не потрібні "матросови" в українській армії, які тілами закривають амбразури. Нам не потрібна ціна перемоги в тисячі жертв серед українських військовослужбовців. Ось з цим пов’язані уповільнені темпи контрнаступу.
Також звертаю увагу на декілька важливих моментів.
По-перше, відзначу здатність українського війська приховано зосереджувати на окремих ділянках фронту значну кількість засобів ураження. Наразі ми констатуємо, що нам вдалося прорвати першу лінію оборони противника, при чому одразу на трьох ділянках. Зокрема, завдяки тому, що знамениті системи HIMARS почали працювати не тільки на відстань 80 кілометрів по тилових базах, але й безпосередньо по місцях накопичення й опорних пунктах першої лінії російської оборони.
Відзначу, що потужні артилерійські удари, завдані ЗСУ на Херсонщині 28 та 29 серпня, значно деморалізували окупантів. Еліта російського війська – десантно-штурмові підрозділи – відійшли, кинувши напризволяще загони так званого "1-го армійського корпусу ДНР".
Другий момент, – це масове використання української штурмової авіації. Згідно з останнім повідомленням Генштабу ЗСУ: штурмова авіація завдала понад 20 ракетно-бомбових ударів. Це свідчить про придушення систем ППО росіян. Наші військові наочно довели, що російські "Панцир - 1С", С-300 та інші – пустий звук.
Варто наголосити і на тому, що ЗСУ завдали ударів одночасно на кількох ділянках. За різними оцінками, просування вглиб тимчасово окупованої території склало від 15-ти до 20-ти кілометрів. Також вдалося взяти під вогневий контроль логістику окупантів: всі ключові мости через Дніпро та Інгулець. У цій ситуації, коли росіяни мають проблеми із постачанням боєприпасів, палива та здійсненням ротації особового складу, у них є всього три сценарії, як діяти далі.
Вони можуть: А) Вплав форсувати Дніпро. Б) Залишатися на позиціях і спробувати контратакувати, відсунувши позиції ЗСУ на відстань, яка не дозволяє завдавати ударів по мостах. В) Масово здаватися в полон.
Відповім на питання, чому просування ЗСУ на Херсонщині – повільне, як здається деяким критикам.
Справа втім, що рельєф Херсонщини – це плоска рівнина. Як тільки ЗСУ виходять з-під прикриття власної ППО, то опиняються у так званому "вогневому мішку". По нас працює авіація та інші засоби ураження росіян. Тому темпи звільнення Херсонської області напряму залежать від темпів переоснащення ЗСУ новітніми зразками західного озброєння, а саме: систем ППО.
Наразі, становище на південному фронті викликає "стриманий оптимізм".
За даними британської розвідки, у Херсонській області українські бригади продовжують вести наступальні операції. ЗСУ зруйнували військовий понтонний міст в Дар'ївці, який російські сили розгорнули після того, як довколишній автомобільний міст був серйозно пошкоджений.
"Систематичні прицільні удари України по вразливих пунктах переходів продовжують чинити тиск на російські сили, які намагаються стримати українські атаки: це уповільнює їх здатність розгортати оперативні резерви і поповнювати запаси техніки зі сходу", – йдеться в повідомленні Міноборони Британії.