Російська армія зберігає багаторазову перевагу в артилерії, авіації, ракетних системах, бронетехніці, та боєприпасах, а ми наступаємо піхотою за меншої підтримки техніки, тому далеко не всі наступальні дії бувають успішними, і тому треба зберігати можливість відійти у разі сильного спротиву противника з деяких рубежів, не привертаючи уваги.
Політики хочуть гарні новини, і своїми анонсами успіхів створюють завищені очікування від військового керівництва, а небажаний тиск на командирів позбавляє їх свободи ухвалення рішень по обстановці – в Севєродонецьку політичне втручання призвело до змін в військовому керівництві, ухвалення помилкових рішень і тяжких наслідків, драма Маріуполя теж була наслідком неадекватної політизації.
Російське командування часто спотворює реальну обстановку, ухвалення рішень проходить повільно через велику кількість структур управління, тому визначення наших районів атаки полегшує оцінку обстановки.
Ми живемо у світі відео та фото фактів у щільному конкурентному інформаційному полі, тому найбільший вплив мають відео та фото сюжети з місця подій, а не обіцянки успіхів або не підтверджені успіхи, які використовуються противником для контрпропаганди. Інформаційна війна є верхнім доменом сучасної мережецентричної війни, і вона ефективна, коли використовуються інструменти, які забезпечують максимальну достовірність та цитованість.