Активізація військового протистояння на Близькому Сході змушує світову спільноту переглядати прогнози щодо тривалості та наслідків глобальних конфліктів. Головним питанням залишається здатність Вашингтона реалізувати свої стратегічні цілі у стислі терміни, не втягуючись у виснажливу війну. Політолог Сергій Таран аналізує внутрішньополітичні та дипломатичні чинники, які диктують логіку дій Білого дому, та пояснює, чому покарання іранського режиму є критично важливим для безпеки України. Докладніше про часові рамки операції та роль фактора Китаю - у матеріалі автора.
Ризикну припустити - війна проти Ірану триватиме справді 4-5 тижнів. Її тривалість – повністю залежить від Трампа, а не від Ірану чи ще когось. І завершить її він тоді, коли це йому буде вигідно.
А вигідно її завершити, певно, перед найголовнішою дипломатичної місією Трампа за його другу каденцію. На квітень запланована його зустрічі з Сі. І Трампу принципово важливо прибути на цю зустріч переможцем. І немає значення що відбуватиметься на полі бої. Трампу все одно до цього часу потрібно оголосити себе переможцем.
Задачі війни, які оголосив Трамп конкретні, але доволі гнучкі для інтерпретації: 1) знищення військово-промислового комплексу Ірану; 2) знищення його ядерної програми; 3) ліквідації загрози для національної безпеки США з боку уряду Ірану (тобто знищення військо-політичного керівництва Тегерану); 4) знищення проксі політичних утворень Ірану у регіоні (тобто ще раз - знищення військо-політичного керівництва Тегерану, але разом з союзницькими політичними рухами у регіоні).
Ці задачі цілком можливо виконати втиснути в заявлені терміни. Особливо, якщо додати до цього власні тлумачення і оцінки.
Аби їх досягти США точково випалюватимуть усі можливі локації, де знаходитимуться іранські військові виробництва, військові, їх політичні керівники, або військова техніка. І коли настане час для зустрічі з Сі – буде урочисто оголошена перемога. На цей час від технічної бази армії Ірану справді може нічого не залишитися. Якщо ж вдасться ще змінити і сам режим – це буде справді джекпот. Але зараз у планах про це поки/вже не йдеться.
Є ще одна причина чому для Трампа важливо не затягувати із завершенням війни. Це специфіка американського законодавства. У США президент може застосовувати армію для військових операцій без згоди Конгресу 60 днів. Далі – треба згода Конгресу. Яку Трампу отримати буде важко. Хоча би тому, що підтримка іранської місії Трампа в американському суспільстві доволі низька. А в країні, між іншим, відбуваються проміжні вибори до Конгресу.
Тому Трампу треба завершувати війну у стислі терміни у будь-якому разі.
Наголошу, іранський режим має бути покараний. Насамперед, за підтримку війни Росії проти України. Аби усвідомити роль Ірану у війні проти України достатньо уявити собі наскільки війна була би іншою, якби не було Шахедів, технології яких Тегеран передав Москві. І це лише один приклад.
І немає значення за яких обставин це покарання відбуватиметься. Важливо лише, щоби це покарання відбулося якомога швидше.
Таран Сергій Вікторович (12 грудня 1969, Київ) — український політолог, син політика Віктора Тарана (Терена) та брат політолога Віктора Тарана, член політичної партії «Європейська Солідарність». Депутат Київської міської ради.
Закінчив з червоним дипломом Київський національний університет імені Тараса Шевченка за фахом «журналістика» (1993 р.), а також з відзнакою — магістратуру Амстердамського університету за фахом «суспільні науки» (1998 р.).
З 1993 по 1996 рр. працював в українських виданнях «Молодь України», «Розбудова державі», аналітичному тижневику УНІАН.
Співзасновник Інституту масової інформації (1995 р.), — експертної організації, яка опікується захистом свободи слова в Україні, пише Вікіпедія.