Майбутнє Росії не може бути імперським – імперіям не місце в XXI столітті, особливо імперіям з кривавим минулим, сьогоденням і майбутнім. Дуже важливо розуміти, що перший крок у майбутнє - це переустанова країни. Зрозуміло, після військової поразки і на добровільній основі. Я знаю, що є певні витрати такого результату: всі відкололися частини величезної країни навряд чи виберуть курс на демократію. Але будь-яка спроба запобігти відокремленню тих частин Росії, які цього хочуть, означає, що "велика Росія" продовжить відтворювати імперську матрицю. Нам здавалося, що імперія померла, коли розвалився СРСР, але насправді імперія лише зменшилася в розмірах при збереженому москвоцентризмі. Сьогодні ми бачимо, як цей москвоцентризм втягнув в себе економічні та політичні ресурси, зіштовхнувши Росію в катастрофу, кульмінацією якої стала жахлива злочинна війна.
Сьогодні перед нами стоїть питання: що важливіше – нинішні кордони або нова геополітична реальність, при якій повинні зберегтися ті території і їх жителі, які готові жити за новими законами? Треба починати з пріоритетів – майбутнє Росії, а також її територія не є першорядною темою. Принципово важливим є устрій частин Росії, готових будувати країну, яка буде частиною Північноатлантичного геополітичного простору. Я вважаю, така інтеграція можлива, хоча багато хто переконаний, що шанси збереження більшості російських територій вкрай низькі і на їх місці з'являться 30 нових держав. Я в повному краху країни не так сильно впевнений, але також очевидно, що всередині сьогоднішньої російської імперії знаходиться значне число людей і територіальних утворень, які хочуть будувати своє життя самостійно, незважаючи на економічні та політичні складності.
На жаль, російська опозиція все ще не готова до серйозного обговорення "дорожньої карти" перебудови Росії. Головною проблемою опозиціонерів є їхнє мислення електоральними категоріями: "А що скаже російський виборець, коли ми будемо балотуватися?". Такий підхід нічого, крім оглушення, не викликає. Йде жахлива війна! Які можуть бути вибори? Особливо пригнічує той факт, що ці "опозиціонери" в спробі "не налякати електорат" не хочуть говорити про відповідальність, яку несуть десятки мільйонів російських громадян за злочини в Україні – так само, як свого часу відповідальність за злочини нацистів несли німці. На жаль, в рядах опозиції не вистачає критичної маси тих, хто готовий підійти до дзеркала і сказати: "так, ми несемо за це відповідальність".
Не важливо, що думають російські громадяни, нам потрібно дати своє бачення майбутньої Росії. Але спроба почати таку розмову наштовхується на "обережний відхід в сторону". Ми як і раніше озираємося на думку "електорату", у якого нібито є "історична пам'ять". "Історична пам'ять" СРСР? Або, можливо, Російської імперії? У цієї "пам'яті" немає ніякого майбутнього. Вона може бути музейною, але це не той музейний експонат, яким потрібно пишатися.
Ми повинні визнати факт, що Путін почав війну не на рівному місці – у Путіна була і є підтримка. Цілком очевидно, що більшість населення його дії дійсно схвалює, нехай і в пасивній формі. Ідея імперії буде жива, поки не буде ліквідована в свідомості людей. Якщо цього не станеться – ніякого майбутнього у територіально-державного утворення під назвою "Росія" немає.
Гаррі Кімович Каспаров (нар. 13 квітня 1963, Баку, Азербайджанська РСР) – радянський і російський шахіст азербайджанського походження, тринадцятий чемпіон світу з шахів, шаховий літератор і політик. Каспаров є восьмиразовим переможцем Всесвітніх шахових олімпіад. Крім того, він є володарем одинадцяти шахових "Оскарів" (призів найкращому шахісту року). Деякі експерти вважають Каспарова найкращим шахістом усіх часів.
Гаррі Каспаров - активний противник путінського режиму і війни в Україні.