На тлі чергового загострення українсько-польських дискусій навколо історичної пам’яті дедалі гостріше постає питання майбутнього стратегічного партнерства між двома країнами. Політолог Віктор Андрусів аналізує реакцію польського політикуму на рішення України щодо вшанування діячів УПА та розмірковує про політичні й економічні наслідки зростання взаємної недовіри. На його думку, нинішні суперечки можуть коштувати Польщі важливих геополітичних можливостей. Публікуємо погляди автора мовою оригіналу.
Я вже писав неодноразово, що поляків вважати друзями ми не можемо. Звісно, говорити за всіх немає змісту, в Польщі дійсно є дуже тверезі розумні поляки, які щиро підтримують нас і точно знають, що основною проблемою є росіяни. Але політична істерія навколо рішення Зеленського присвоїти звання героїв УПА доводить, що такі поляки є в меншості. Більше того, після приєднання до цієї істерики Туска сподівання на здорових польських політиків в мене особисто зникли.
Відверто вся ця історія висмоктана з пальця. ОУН УПА офіційно визнані законодавством України з 2015 року. Більше того в законі "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність" сказано, що публічне заперечення цього факту є приниженням гідності нашого народу і визнається протиправним. Все це поляки чудово знають, і абсолютно не псіхували з цього приводу. І тут ми в рамках свого законодавства просто присвоїли назву підрозділу, і раптом це просто їх розірвало. Памятник Бандери у Львові не заважав їм жити, а назва підрозділу ССО - кінець світу.
Ресентимент, істерія з волинської різні, ненависть і шовінізм остаточно перемагають в Польщі. Багато в чому вони вже мені нагадують росіян напередодні вторгнення, де пропаганда "Великої Вітчизняної" та ненависті до нас поглинали суспільство, як німців в тридцяті. У цього завжди є ціна і поляки будуть її платити.
Зараз у Польщі є важливий стратегічний шанс стати нашим союзником, вкластись в нашу перемогу, і сформувати з нами потужний альянс. В майбутньому, де ЄС посиплеться під тиском правих, цей альянс міг би змінити роль Польщі і нас на континенті. Натомість поляки обирають шовіністичний екстаз, замість впливового майбутнього. Відбудова, безпека і аграрка - це козирні карти майбутнього, якими буде володіти Україна після завершення війни. Але поляки вирішили цим знехтувати.
Ціна для них приходить навіть швидше. Шовінізм і публічна зневага змушують українців залишати Польщу і переїжджати до інших країн. На їх місце вже завозять колумбійців і філіпінців. Цікаво, як таке польським расистам?
Ми в складній ситуації. І нічого не змінилось з 22го року. Ми воюємо з лютим ворогом, а наші сусіди штрикають нам ножами в спину, своїми дрібними історичними образами. Ми вистоїмо. Але хто був нам другом і братом, а хто підлотою ми не забудемо.
Віктор Андрусів – політичний і громадський діяч, заступник голови Донецької військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань (2015-2016), радник голови Міністерства внутрішніх справ України та керівника Офісу президента, виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2016-2020). Нині – боєць ЗСУ, пише Вікіпедія.