У фільмі "Учень" ментор Трампа кримінальний адвокат Рой Кон навчає його правил соціального успіху:
1: Атакуй. Атакуй. Атакуй.
2: Нічого не визнавай. Заперечуй усе.
3. Завжди заявляй про перемогу і ніколи не визнавай поразки.
Рівно таким чином Трамп завжди і поводився. І ця тактика приносила йому успіх. Однак зараз він явно вийшов за межі своєї компетенції. Під час минулого президентського терміну його стримували деякі авторитетні фахівці в адміністрації. Зараз він уже нікого не слухає і повністю втратив уявлення про реальність. Він живе у своєму паралельному всесвіті, де світові лідери мають виконувати всі його забаганки. Він атакує їх без шансів на успіх. Намагається наказувати тим, хто свідомо йому не підкориться. Данська і гренландська влада не віддасть йому Гренландію, Панама - Панамський канал, Саудівська Аравія не знизить ціну на нафту. Росія не зупинить агресію. Україна не здасться. Йорданія і Єгипет не приймуть палестинців із Гази. Канада не стане американським штатом. Користь від його наїздів дорівнює нулю (точніше, це від'ємна для США величина), усі зацікавлені сторони ввічливо або не дуже посилають його подалі.
Теж і з внутрішньою політикою. Висилки нелегальних іммігрантів нічого не дадуть. Їх у США 10-15 мільйонів. Висилати авіарейсами по кілька сотень людей на тиждень, та хоч і кілька тисяч - це як намагатися вичерпати ковшем море (крім того, це дороге задоволення). До того ж від нелегальних емігрантів залежить робота цілих галузей американської економіки, насамперед сільського господарства. Тож ситуація з нелегалами істотно не зміниться. Не впаде рівень злочинності, не з'являться нові робочі місця.
Підвищення митних тарифів на імпорт не призведе ні до чого, крім зростання цін. Бізнес навіть за драконівських тарифів не поверне виробництво до США, надто дорого там коштує робоча сила, істотно дорожча навіть ніж у більшості європейських країн, не кажучи вже про Азію.
Скасування екологічних обмежень на буріння нафти на Алясці не призведе до швидкого зростання видобутку. Там потрібно вирішити ще масу технологічних, економічних і транспортних завдань. А якби навіть і привело, то неминуче в цьому випадку падіння світових цін зробило б сланцеву і північну нафту нерентабельними. Таким чином у різкому зростанні видобутку не зацікавлені самі нафтовики, і його не буде.
Про польоти Маска на Марс всерйоз говорити не можна. Крім додаткових мільярдів з американського бюджету в скарбничку Маска, вся ця історія в найближчому майбутньому ні до чого не приведе.
Тобто всі забаганки Трампа приречені. Жодного "золотого віку" на США не чекає. У гонитві за примарами Трамп може тільки погіршити життя американців. Максимум на що він здатний - патріотично перейменовувати географічні об'єкти, та й то, це ніде, крім США, не визнають. Нинішні розрекламовані атаки Трампа на реальність закінчаться крахом.
Природно, він за правилами свого ментора все заперечуватиме і намагатиметься видати поразку за перемогу. Вийде?
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) — російський соціолог, один з найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної і політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агенцію "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним з підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман в 2014-му році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор багатьох публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він детально розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скрєпи" і "русский мир".