Повітряний простір НАТО дедалі частіше стає частиною російсько-української війни: у ніч на 15 вересня італійські винищувачі місії Baltic Air Policing уперше збили над Литвою безпілотник, який залетів з території Білорусі. Чому цей епізод важливіший, ніж здається, і що він означає для безпеки Європи - пояснює публіцист, лауреат Шевченківської премії Віталій Портников. Публікуємо його погляд мовою оригіналу.
Російський безпілотник, збитий винищувачами НАТО над Литвою, може здатися лише черговим епізодом великої війни. Тим більше, що, за попередньою версією литовської влади, дрон зовсім не збирався атакувати Литву. Він летів в Україну і відхилився від курсу. Але саме такі «випадковості» найкраще демонструють, як змінюється сама географія і суть війни.
Путін почав цю війну з переконанням, що вона залишиться виключно українською проблемою. Росія буде бомбити українські міста, знищувати українську інфраструктуру, захоплювати українські території, а країни НАТО спостерігатимуть за тим, що відбувається, з боку і сперечатимуться між собою про те, скільки зброї можна передати Києву, щоб не спровокувати Москву.
Але війна не знає тих політичних кордонів, які для неї придумують у кабінетах.
Російський безпілотник опиняється в повітряному просторі країни НАТО не вперше. Але вперше його знищує не українська протиповітряна оборона, а італійський винищувач, який виконує місію Північноатлантичного альянсу. Це ще не зіткнення Росії та НАТО. Але це вже ситуація, в якій наслідки російської війни безпосередньо усувають збройні сили НАТО.
І тут виникає просте питання: скільки ще таких епізодів має статися, щоб європейці остаточно зрозуміли очевидне?
Можна скільки завгодно говорити про необхідність уникнути ескалації. Можна переконати себе, що війна існує десь між Харковом і Донбасом і що головне - не дозволити їй наблизитися до кордонів Європейського Союзу. Але російські ракети та безпілотники не зобов'язані рахуватися з цією психологічною межею. Вони можуть втратити управління, відхилитися від курсу, опинитися над територією сусідньої держави. А в якийсь момент може виникнути ситуація, коли вже неможливо буде з упевненістю сказати, чи було чергове порушення випадковістю, чи перевіркою готовності НАТО захищати власний простір.
Саме тому значення литовського епізоду не в одному збитому безпілотнику.
Значення в тому, що НАТО зробило те, чого від нього і повинні очікувати громадяни країн альянсу: виявило загрозу і знищило її. Без нескінченних і безглуздих дискусій про те, чи не буде Росія роздратована самим фактом опору.
Путін багато років будував свою політику на страху Заходу перед прямим зіткненням з Росією. І цей страх дійсно існував і продовжує існувати. Але чим довше триває війна, тим більше можливостей для такого зіткнення створює сама Росія.
Не Литва відправила безпілотник до російського кордону. Російський безпілотник опинився над Литвою.
Не НАТО почало війну в Європі. Росія почала війну проти України.
І з кожним новим днем війни відстань між російською агресією проти України та необхідністю країн НАТО захищати вже власну територію стає все меншою.
Віталій Портников - український публіцист, письменник і журналіст. Оглядач Радіо Свобода та постійний автор аналітичних статей в українських виданнях на політичну і історичну тематику. Член Українського ПЕН. Веде популярний україномовний відеоблог на YouTube.