Пригожин виступив з гострой критикою в бік чи то Шойгу і Герасимова, чи то особисто Путіна. Цей хитрий зек вже не вперше словесними прийомами так обставив свої "наїзди", що до кінця не зрозуміло, хто в усьому винен. Але він точно ні - з'явився з Африки "за покликом Батьківщини" і свої завдання нібито виконав…
Пригожин нарешті врізав правду-матку, і почав від самого початку. Він заявив, що 2014 року Росія вторглася в Україну. Що ЗСУ не бомбили Донбас вісім років, а взаємно "обмінювалися снарядами" з армією РФ. За його словами, ідеолог "російської весни" і колишній радник Путіна Владислав Сурков, заступник глави АП РФ Дмитро Козак, представники ФСБ та інші розкрадали Донбас, а місцеві генерали тримали «мертвих душ», отримуючи їхні зарплати. Що ЗСУ не збиралися нападати на Росію, а «денацифікація і демілітаризація» - причини надумані. В якості вишеньки на торті Пригожин подав заяву в СК з проханням про арешт Шойгу і Герасимова. Він звинуватив їх у "навмисному геноциді російського народу, вбивстві десятка тисяч російських громадян і передачі російських територій Україні".
Тарас Сидоржевський - головний редактор сайту Главред, український журналіст, колумніст. Закінчив філфак НПУ ім. М. П. Драгоманова в Києві за спеціальністю "Видавнича справа і редагування". Працював редактором у низці українських інтернет-видань. Пише про політичні події в Україні та світі.
Так вже вийшло, що цей кримінальний елемент виявився єдиним в Росії, хто говорить те, що думає, при цьому маючи хоч якийсь вплив. Це не просто голова, що говорить. Це не пропитий Гіркін, який ображено лепече на тлі прапора неіснуючої, міфічної «недоросії». У Пригожина - мільярдні статки, серйозна особиста армія, яка показала якусь, але боєздатність, потужна ботоферма, мережа осередків по всій країні, і головне - здатність їздити на фронт до своїх улюблених головорізів.
Тим часом, Путін з главою центру ендокринології обговорює, чому нащадки неандертальців хворіють на цукровий діабет рідше, ніж нащадки хомо сапієнс, і у кого з них більше жирових запасів. А раніше на сходці під назвою «економічний форум» Путін хвалився з по-дитячому божевільним виразом обличчя, скільки сотень танків ЗСУ нібито знищила його армія. Тут можна кивати на те, що Шойгу підсовує йому брехню, але ж з яким задоволенням бункерний в цю нісенітницю вірить і її ретранслює! Стає очевидним, що Путін «поплив», втратив землю під ногами. Його нахабна сліпа впевненість у своїй перемозі, «розгоні маховика ВПК», заперечення незручних фактів, смакування чуток про «Залужного за кордоном» тільки підтверджують, що пацієнт вже дозрів: контроль над ситуацією втрачено і все пущено на "самотек" і "авось".
Тут важливо враховувати, що і Пригожин, і Путін – люди кримінального світу. Путін, як він сам натякав, виріс на задвірках. Він був "шпаною". Тієї шпаною, яка била п'яничок ззаду по голові в обгиджених двориках післявоєнного Ленінграда і чистила їх кишені. Пізніше він був членом банди, куди його завербував тренер з дзюдо. Він повноцінний бандит, але який не встиг сісти, а вчасно перескочив на стежку чекіста.
Навпаки, Євген Пригожин - колишній досвідчений зек. Він сидів дев'ять років. Часто люди з таким досвідом дуже тонко відчувають інших людей: коли людина слабка, вміють промацувати ці слабкі місця. Пригожин пройшов тюремну школу психології. І саме цим Пригожин зараз і займається – він «мацає лоха», досліджуючи рамки дозволеного. Так як реакції не слідує ніякої, він йде все далі і нахабніє.
Пригожин ясно бачить, що Путін міцно застряг в позі страуса. Що він стає слабким. Що скоро невідворотно настане пора його "гасити". І головне – відповіді не буде, контроль вертикалі втрачено, а поруч з Путіним - нікчеми. Пригожин не може критикувати першу особу – поки що. Верховного головнокомандувача під час війни критикувати не можна. Але зате можна мочити другу особу (точно, як у нас). Тому поки війна, Пригожин на повну котушку кидається звинуваченнями і образами в Шойгу, як фактично другу особу в Росії. Але бризки летять на того, хто сидить на іншому кінці столу. До того ж, заяви Пригожина просто рясніють наїздами особисто на Путіна – що «керівництво» досі на самоізоляції, що у «дідусів» немає зв'язку з землею тощо. Це вже не кажучи про його пасажі про липові причини початку війни, плани призначити кума Медведчука президентом і таке інше. Навіть середньостатистичний мешканець постолів і утилізатор щі в умовному Пскові, маючи смартфон і слухаючи Пригожина, на рівні підсвідомості тримає в розумі, що рішення про початок військової операції – це особиста відповідальність першої особи. Ванька пам'ятає, що це Путін з обличчям садиста оголошував про початок «СВО» з усіх екранів 24 лютого. В авторитарній державі всі заслуги - першої особи, але і провали – теж.
Владу не дають, а беруть. Хто візьме владу на Росії? Ходорковський і Навальний? Сумнівно. Швидше, якраз більше шансів у такого звіра, як Пригожин. Тому він і політично вже чавить Путіна, якому публічно навіть нічим відповісти, окрім як, підтанцьовуючи, розповідати байки про сотні підбитих «леопардів». Хто кого зжере, коли прийде потрібний момент? І хто сьогодні ближчий так званому "глибинному народу" - скривдженому і збіднілому? Аж ніяк не задоволена ботоксна пика.
Тарас Сидоржевський, головний редактор glavred.net