Вважаю, що з вірогідністю 99% Пригожин та Уткін — всьо. Не 100% тому, що в Пригожина була (чи є) звіряча чуйка, він готувався ховатися, і в нього вистачило б цинізму і можливостей влаштувати криваве шоу для маскування втечі.
Але цей аспект значення вже не має: у суспільному полі «Вагнер» визнано обезголовленим.
При цьому не можу погодитися з величезним хором тих, хто вважає, що Пригожину помстився саме Путін. На моє переконання, замовники зухвалого і вдалого замаху інші.
Якби Путін хотів розібратися з колишнім другом і кухарем, то Пригожина просто б заарештували, як це відбулося з Суровікіним, і робили би з ним що завгодно. Але Пригожин почувався досить впевнено, пересувався літаками, з’являвся в інформаційному просторі. Все підтверджує те, що він зміг домовитися з Путіним, переконати його у власній корисності. Зокрема, у Африці, створюючи там зони напруженості, що давало б чемоданному фюрерку додаткові важелі для тиску на партнерів і союзників України.
Ще викликає запитання форма замаху. Це не путінська ФСБ-шна стилістика. Там слід було б очікувати отрути, як було з Навальним, або якогось нападу невідомо кого. Спецслужби не змінюють відпрацьовану схему дій, бо в них не так багато виконавців вищого рівню.
А тут посеред недоімперії бабах зенітною ракетою, про що кажуть характерні отвори від вражаючих елементів на уламках пригожинського авіалайнеру. Сукупність ознак робить для мене більш вірогідною версію, що це військове керівництво РФ.
Мабуть, у Пригожина трохи пригальмувало з Нігером, на що, до речі, натякає його останнє безглузде відео. От Шойгу з Герасимовим і скористалися моментом — звели рахунки.
Хтось каже, що Пригожин вже програв їм апаратну боротьбу і не створював небезпеки. Це так, але російська влада і суспільство загалом просякнуті зеківськими поняттями. Тому якщо не відповісти жорстко на наїзди, які вчиняв проти МО Пригожин, то за тамтешніми нормами — це добровільно визнати себе «опущеним». З відповідним ставленням як керівництва, так і підлеглих.
Якщо моя версія вірна (це стане зрозумілим протягом місяця), то це означає, що Путін слабшає. Настільки, що починаються події, не санкціоновані ним.
Про слабкість фюрерка, яка прогресує, свідчить також і постійне використання путінського двійника — того, якій рефлекторно плутає, на якій руці в нього годинник і зустрічі з яким не треба очікувати у карантині.
Відповідно, наприкінці цього, на початку наступного року у недоімперії можуть початися цікаві процеси. Влада у Росії неподільна, тому кремлівські очільники обов’язково вчепляться один одному у горлянку. І замахи на відомих впливових людей можуть стати системою. Кадиров вже готується перебратися до Саудівській Аравії?
Боротьба за владу в Кремлі безумовно на користь Україні. І може стати вагомим фактором перемоги.
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.