У черговий раз зустрів у Неті розпатякування тих, кому «під час набуття незалежності було під тридцять і вони вже багато чого знали», що начебто були думки, що ЯЗ не треба віддавати, а якось домовитися з американцями, щоб обслуговувати її разом. І тоді путін на нас би не напав, по Дніпру текла б самогонка, кури неслися золотими, ще дорожчими, ніж в МО яйцями, а українці думкою своєю багатющою осягнули би пів Всесвіту...
Ситуацію з ЯЗ знаю не взагалі, а конкретно по роботі, від безпосередніх учасників процесу. Тому запитую тих, хто досі проти того, що Україна позбавилися ЯЗ, яку не могла ні використовувати, ні навіть обслуговувати: хто вам, стратегічним таким, сказав, що в України взагалі був вибір? Що ми мали можливість на щось там погодитися або ні?
Після Біловежевської угоди Україна, біларусь та Казахстан отримали фактично ультиматум від США та рф (так-так, саме від обох разом!), що або ви добровільно віддаєте ЯЗ росії, або росія вирішує проблему контролю цієї зброї на вашій території так, як вважає за потрібне — по-доброму, або як зараз, Штати це не обходить. Бо вони хочуть мати один центр контролю ЯЗ як це було за часів СРСР. Зрозуміло, у разі незгоди з відмовою від ЯЗ ні про яку незалежність України мови не буде — її не визнають США, а після них ніхто у світі.
І це ще було пом’якшення позиції Штатів, бо у 1991 році президент Буш у нашій Раді взагалі заявив, що Україна має бути разом з росією, тобто, її частиною. Не дивно, що Л. Кравчук вирішив, що відмова від ЯЗ — прийнятна ціна за незалежність.
Йдемо далі. З якого дива адепти збереження ЯЗ переконані, що її наявність убезпечила би нас від російської агресії? От Ізраїль має ЯЗ, і це аж ніяк не заважає ХАМАСу і Хезболлі обстрілювати Ізраїль ракетами, нападати на його територію, захоплювати і вбивати заручників. Вже чую відповідь: бо ХАМАС і Хезболла — це релігійні фанатики та терористи.
Але ж росія зараз — така сама фанатична і терористична недоімперія! Почитайте, послухайте: вони ж ведуть проти нас «священну війну», такий собі православний джихад. І путіну, як і лідерам мусульманських терористів, абсолютно байдуже, скільки його співгромадян буде знищено українським ударом у відповідь, головне, щоб перестала існувати Україна, яку він вважає загрозою безпосередньо для своєї влади.
На жаль, проти навіжених, які ладні знищити весь світ, щоб він не жив інакше і краще, ніж вони, ЯЗ безсила.
І на останок. Переконаний, що це прояв соціальної тупості та імпотентності — шукати причину сьогоднішніх проблем у тому, що хтось чогось тридцять років тому не допрацював, не виявив рішучості.
Тому різним розумникам треба не минуле згадувати, а ту саму рішучість, яку вони вимагають від попередників, проявляти самим і зараз. Тиснути на владу, вимагати від неї ефективності і справедливості. І це допоможе у війні значно більше, ніж обсмоктування історій про привидів ЯЗ, які вже десятки років блукають десь там у глибині покинутих ракетних шахт...
Але під маячню про незгоду з минулим ми ризикуємо отримати від росії та втомленого розгубленого Заходу під виглядом мирної угоди черговий ультиматум. Який нові покоління українців будуть згадувати з ще більшою зневагою і відразою, ніж зараз Будапештський меморандум. Якщо вони будуть, ці нові покоління українців.
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.