Поки геополітична нестабільність на Близькому Сході провокує логістичні збої, над європейським авіаринком нависла загроза дефіциту пального якраз напередодні пікового сезону. Питання стабільності перевезень та зростання цін на квитки стає критичним для мільйонів пасажирів. Богдан Долінце, авіаційний експерт та член Громадської ради при Державіаслужбі, аналізує реальний стан запасів галузі та оцінює життєздатність альтернативних маршрутів. У своєму матеріалі автор пояснює, чому літній період стане випробуванням для лоукостерів і як залізнична мережа ЄС готується до перехоплення пасажиропотоку. Докладніше про ризики та терміни стабілізації ринку — у матеріалі.
Заяви Міжнародного енергетичного агентства про те, що запасів авіаційного палива в Європі може вистачити приблизно на шість тижнів, слід сприймати як серйозний сигнал, але не як негайну загрозу повної зупинки авіації. Півтора місяця — це, з одного боку, доволі значний період, а з іншого — швидкість наповнення відповідних складів і паливних баз також має певну затримку. Тому можна констатувати, що через один-півтора місяця ми, швидше за все, побачимо зростання дефіциту авіапалива, навіть у разі, якщо буде знайдено рішення щодо розблокування відповідних морських шляхів. Як наслідок, це призведе до скорочення частини рейсів — передусім менш завантажених або тих, що мають нижчу комерційну привабливість для авіаперевізників.
Водночас необхідно розуміти, що навіть якщо найближчим часом буде знайдено рішення і відновлено логістичні шляхи постачання палива, це все одно так чи інакше зачепить передусім європейські країни, які приблизно на 50% залежать від авіапалива та нафтопродуктів із Близького Сходу.
Також варто враховувати, що вже зараз європейські перевізники та постачальники авіапалива опрацьовують альтернативні маршрути й джерела постачання. Тому не можна говорити про повне вичерпання палива і зупинку всієї авіації. Втім, певний дефіцит, який призведе до подорожчання авіапалива, а відповідно і квитків, а також до скорочення кількості рейсів і дефіциту місць, усе ж таки буде.
Крім того, важливо розуміти, що ця ситуація розгортається в період так званого літнього сезону. Саме з червня по вересень традиційно спостерігається пік авіаперевезень, пов’язаний із туристичним попитом. Відповідно, це додатково вплине на ринок: вартість відпочинку зросте через подорожчання логістики, а доступність перельотів у цей період буде обмеженою.
Для пасажирів це означає необхідність частіше звертатися до альтернативних видів транспорту. У Європі добре розвинений залізничний транспорт. Відповідно, якщо говорити про переміщення всередині країн Європейського Союзу, можна очікувати зростання попиту на цей вид перевезень. По-перше, це призведе до підвищення вартості таких перевезень.
А по-друге, з високою ймовірністю значна кількість пасажирів, які раніше користувалися авіаперельотами для внутрішньоєвропейських рейсів, переорієнтуються на наземний транспорт. Втім, це стосується передусім невеликих відстаней — зазвичай тих, де тривалість польоту становить до однієї години.
Якщо ж ідеться про більші відстані, то альтернатив авіації небагато — фактично залишається лише залізничний транспорт. Однак залізнична мережа, попри свій розвиток, не здатна настільки ж гнучко й швидко масштабуватися за обсягами перевезень, щоб повністю компенсувати можливе скорочення авіарейсів.
Що стосується вантажних перевезень, то авіація використовується переважно для доставки дорогих або швидкопсувних товарів — наприклад, електроніки, мікрочипів. У структурі їхньої вартості логістика займає невелику частку, тому навіть подорожчання перевезень не матиме критичного впливу на кінцеву ціну. Натомість більш відчутними можуть бути перебої в постачанні через скасування або затримки рейсів. Це може призвести до короткострокових збоїв у ланцюгах постачання окремих товарів, зокрема техніки або медикаментів (вакцин та лікарських засобів). Втім, з точки зору комерційних перевезень не варто очікувати, що такі перебої будуть тривалими або суттєво помітними для кінцевих споживачів. Швидше за все, вони більше стосуватимуться дистриб’юторів та відповідних логістичних компаній-посередників.
Якщо ситуація на Близькому Сході не стабілізується, авіагалузь улітку працюватиме в умовах обмежень і підвищених витрат. Високий сезон авіаперевезень, як правило, починаючи з жовтня, поступово скорочується. Як наслідок, попит на авіаперевезення в зимовий період зазвичай є приблизно вдвічі нижчим, ніж улітку. Тому восени ситуація з точки зору дефіциту палива, навпаки, може покращитися.
Відповідно, більшість зимових рейсів буде поступово відновлена. Крім того, з високою ймовірністю до осені, незалежно від того, чи вдасться повністю вирішити проблему постачання палива з Близького Сходу, європейські постачальники авіапалива перебудують як логістику поставок, так і джерела надходження сировини для авіаційної галузі. Таким чином, навіть у разі збереження певного дефіциту, найімовірніше, він триватиме з червня приблизно до вересня-жовтня, після чого ситуація нормалізується.
Богдан Долінце, авіаційний експерт, член Громадської Ради при Державіаслужбі, спеціально для Главреду
Богдан Долінце — український експерт у сфері транспорту та авіаційної галузі. Спеціалізується на питаннях розвитку авіаперевезень, логістики, інфраструктури та паливного забезпечення транспортного сектору. Регулярно коментує ситуацію на ринку авіапалива, тенденції в європейській та світовій авіації, а також вплив геополітичних факторів на перевезення.
Виступає у медіа як аналітик із питань функціонування транспортних систем, зокрема в контексті кризових явищ, перебоїв у ланцюгах постачання та змін у попиті на пасажирські й вантажні перевезення. У своїх оцінках приділяє увагу економічним наслідкам для перевізників і пасажирів, а також перспективам адаптації ринку до нових умов.