Проривна українська натура: яка мета була поставлена для операції у Курській області

Операція у Курській області / Колаж: Главред, фото: скріншот з відео

Зараз бачимо чудово замаскований, добре підготований і успішно виконаний прорив і захід на ворожу територію.

Витримав необхідну паузу. Але після того, як наше політичне керівництво фактично визнало українською операцію у Курській області, маю право висловитися і я.

Коли минулого року було багато розмов про контрнаступ ВСУ, я мріяв, що це як раз буде щось на зразок того, що зараз: стрімкий рейд наших механізованих бригад по історичній території рф, яка захищена здебільшого міфами про російську велич. Далі неочікуваний вихід у тил одного з угрупувань вторгнення та його розгром спільними діями сил оборони та рейдовими бригадами.

Це було б схоже на успішні дії наших оборонців під Києвом у 2022 році та під час Балаклійської контрнаступальної операції. І одночасно відповідало би осучасненій тактиці українських збройних формувань, наприклад, селянської армії батьки Махна.

Але тоді було прийнято рішення перти на мінні поля та укріплення ворога — з передбачуваним результатом. А з несподіваного був плацдарм на лівому березі Дніпра під Кринками, який довго тримали ціною життів українських героїв, але все ж таки звідти відійшли.

Зараз бачимо чудово замаскований, добре підготований і успішно виконаний прорив і захід на ворожу територію. Є результативна взаємодія супутникової та дронової розвідки, обхід та оточення ворожих пунктів опору, швидкі переміщення ДРГ, які наводять паніку на ворога.

Вкрай важливо, що на прорив не пішли штабні генерали з багатьма зірками на погонах. Ні, там діють командири, які мають практичний досвід бойових дій на передовій. І вони приймають рішення самостійно, виходячи з оперативної обстановки, а не за наказами з центру зі значним політичним присмаком.

Певен, що цю операцію у деталях з партнерами не погоджували. Бо вони нізащо її б не погодили.

Далі все буде залежати від того, яка мета була поставлена для цієї операції.

Захоплення газовимірювальної станції у Суджі? Надто дрібно для тих сил, які задіяні. Та й перекрити газогон можна значно простіше з території України.

Захоплення Курської АЕС? Занадто авантюрно. Багато непередбачуваних наслідків. Тому малоймовірно. Якщо почнуться запеклі бої поруч з АЕС, наші європейські партнери точно стануть на вуха.

Утримання російських територій для торгу на потенційних переговорах? Не спрацює. Тому що Кремлю начхати і на власне населення, і на власні території, він не стане за них торгуватися. Росіяни просто почнуть рівняти з землею свої ж населенні пункти КАБами і системами залпового вогню, як вони це вже робили у Бєлгородської області під час заходу туди РБК. За пару місяців там просто не буде, чого утримувати. Це, звісно, якщо не отримаємо дозволу використовувати F-16 з далекобійними ракетами над російською територією.

Відтягування ворожих сил, щоб послабити тиск на Харківському напрямку? Цілком можливо і частково вже відбувається. Принаймні, що стосується ворожої штурмової авіації.

Сподіваюся, що нашим командуванням добре прораховані не тільки підготовка і сам прорив, але й завершення цієї блискучої операції. Але одну дуже важливу мету вже досягнуто: вщент зруйновано міф, який старанно розповсюджує Кремль — що війська агресора поволі, але невпинно сунуть вперед. І цьому наступу нічого не загрожує. Тобто, рано чи пізно Україна впаде, сенсу підтримувати її нема, тому на потенційних переговорах мова має йти виключно про варіанти капітуляції України...

Але ж ЗСУ такі вміють діяти креативно та результативно і ламати ворожі розрахунки. Ще б у тилу почати так.

Хто такий Олександр Кочетков

Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.

Джерело

Новини заразКонтакти