Балаклія, Херсон, збільшення фінансової допомоги для України, збільшення поставок озброєнь, нафтові санкції, обмеження віз для росіян
Цілий набір факторів, який погіршує настрій в кремлівському бункері. І з якими Путін нічого не може зробити. І ось в безсилій злобі бункерний дід знайшов, як він може зіпсувати настрій Україні і союзникам. Задовольнивши своє его епічним роликом Газпрому про те, що Європа замерзне взимку (і викликавши цим гомеричний регіт в самій Європі і місті Красноярськ, який ілюстрував європейське зимове пекло своїм звичним щорічним пеклом) Путін знову перейшов до зернового шантажу. Зернова угода, яку він змушений був підписати під тиском, успішно працює. Україна нарощує обсяги експорту. Це призвело до зниження цін на світовому ринку (пішла в тому числі спекулятивна складова) і призводить до стабільного притоку валюти в Україну у великих обсягах.
Путін буде пробувати відкотити назад зернову угоду. Путін заявив, що повинен обговорити з Ердоганом питання обмежень поставок агро продукції з України, адже зерно йде не тільки найбіднішим країнам Африки, але і в ЄС.
По-перше, треба щоб хтось нарешті пояснив Путіну, як працюють світові ринки. І що якщо зерна на них стає менше, то ціни ростуть і від цього завжди втрачають найбідніші. Бо багаті просто куплять в іншому місці. А ось бідні не зможуть.
А по-друге, як не дивно, Путін все одно збрехав. Він заявив, що лише 2 з 80 суден з продовольством з України відправилися в найбідніші країни, всі інші — в Європу. Але це повна фігня. Україна дійсно поставляє 37% від свого експорту через порти в ЄС. Переважно це Іспанія і Португалія. Традиційні ринки збуту для українських зернових. Адже в тих краях не вистачає своїх зернових для забезпечення свого тваринництва. Це було до війни. Це є і зараз. Але як ми розуміємо, 37% - це не те ж саме, що 78 судів з 80. Або Путіну треба пояснювати не тільки як працюють світові ринки, а й математику для першого класу.
Але логіка Путіна не працює саме тому, що Іспанія завжди знайде собі зерно на ринку. Купить дорожче, але купить. Якщо що, субсидії від багатого ЄС допоможуть. Як і заплатити за дорогу комуналку, якою так лякають росіяни звичайних європейців. А ось африканські країни відчують зростання цін і конкуренцію з боку Іспанії і постраждають.
І найцікавіше. Путін біситься. І хоче зробити капость. Якось відповісти і ЄС, і Україні. Бо змушений відступати по всіх фронтах. І на Херсонщині. І в своїх нафтогазових доходах. Але ж і раніше він не був гуманістом. І на угоду пішов не тому, що так хотів допомогти африканським дітям. А тому, що Китай і Ко зробили йому навіювання.
Що змінилося зараз? У Путіна зменшилися можливості впливати. Він ослаб фінансово і з військової точки зору. Тому хоче використовувати зерновий шантаж. Але чи змінилися фактори, які змусили Путіна підписати невигідну йому зернову угоду? Навряд. Отже, вони ж будуть заважати йому її переграти.
Чи можемо ми прогнозувати ситуацію? Складно. Відчайдушний загнаний в кут щур здатен на все.
Але ми точно можемо сказати, що спроба переграти зернову угоду є свідченням слабкості Путіна. Хоча, звичайно, приводу для паніки в Кремлі немає і бути не може....