...Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді скасував свою традиційну зустріч з Путіним. Його представники сказали (з прямотою, що знезброює), що Моді вважає зустріч з Путіним зараз "невигідною".
Варто додати, що традиційні грудневі зустрічі Путіна з індійськими прем'єрами проводяться щорічно в грудні починаючи з 2000 року. Досі не відбулася лише одна зустріч у 2020 році через пандемію коронавірусу.
Зараз же всі спостерігачі кажуть: Нарендра Моді вважає, що Путін його обдурив і тому він ухилився від зустрічі в російським президентом. Справа в тому, що середині вересня, на саміті ШОС в Самарканді, Путін йому твердо пообіцяв якнайшвидше закінчити війну в Україні і перестати розмахувати ядерним кийком. І, на думку Моді, нічого не зробив, щоб виконати обіцяне.
Мабуть те, що Путін і його оточення вважають хитрою дипломатією, в Індії сприймають як відвертий і нахабний кидняк. Такі різні цивілізаційні коди цих двох "окремих цивілізацій" і, справедливості заради, потрібно визнати, що Путін вже давно закликає всіх звикнути до такого роду різних підходів.
Зрозумівши, що він, схоже, повністю втратив прихильність Індії, Путін було зажурився, але його печаль розвіяв Олаф Шольц. Наш канцлер виступив з промовою, в якій сказав, що Путін став гарним хлопчиком і більше не загрожує застосувати в Україні ядерну зброю.
Своєю наївною похвалою німецький канцлер наштовхнув Путіна на "блискучу" ідею і той негайно заявив, що всерйоз розглядає можливість переглянути ядерну доктрину Росії і включити в неї "превентивний ядерний удар з метою обеззброїти противника". І то правда: раз з індусами вже все одно справа швах, то чого соромитися?
Я, чесно кажучи, залишився дуже задоволений цією його заявою. А то Салліван ходив, розумієш, гоголем по Вашингтону і всім розповідав, що він з Путіним про все добазарився, і що той взяв на себе зобов'язання не застосовувати ядерну зброю першим і т.д. Треба, мовляв, тільки натомість не поспішати з поставками наступальної зброї Україні і тоді можна буде і далі вибудовувати діалог з Росією.
І ось тобі старина Джейк путінська відповідь: я тут подумав і вирішив послати тебе куди подалі. І переглянути ядерну доктрину Росії в частині розширення списку причин, за якими вона може першою застосувати ядерну зброю. Як тобі таке, хитромудрий радник президента США з національної безпеки? Нормальок? Тобі все ще хочеться вести діалог з Кремлем? Ти ще бачиш в цьому сенс? Заруби собі на носі: якщо Путін каже "так", це може значить "так", а може і "ні". Причому навіть сам Путін не знає, в якій ситуації - що.
Це мені нагадує старий єврейський анекдот, коли у Мойші запитують, скільки буде два на два, а він у відповідь: "а ми купуємо або продаємо?”
Після нової заяви Путіна я вже й не знаю: які ще потрібні аргументи, щоб остаточно переконатися в тому, що діалог з Путіним має стільки ж сенсу, що і домовленість з трирічною дитиною. У того теж все навмисне і тільки його власне бажання мати ось цю красиву червону машинку - справжнє і тільки воно має сенс.
Моєму другові Іллі Яшину дали вісім з половиною років таборів. Я не знаю, що тут сказати... точніше - знаю, але не скажу. Інакше мене тут знову забанять. Скажуть - пропаганда ненависті. І будуть праві. Тому, що це вона і є. Ненависть.
Що мені з нею робити? Мабуть, я поганий християнин. Я ніяк не навчуся прощати і любити своїх ворогів. Я розумію, що це потрібно навчитися робити. Але поки на світі є Путін, у мене навряд чи щось в цьому питанні просунеться в потрібну сторону... Прости мене, Господи, грішного... але це так. Як на духу кажу…
Яшин - хороший, чесний і розумний хлопець. З простими і ясними принципами. Твердий і мужній. Якщо його не почнуть свідомо гноїти (а вони, як ми знаємо, можуть), то він буде добре сидіти. Не буде блатувати. Відсидить свій термін нормальним мужиком. Я його знаю. Він сильний.
Утім, навіть якщо його будуть гноїти, то він все одно не стане підлим. Просто - помре в путінській катівні. Що тут приховувати - таке ж можливо, правда?
У нього величезний потенціал політика. Тому, що на відміну від інших (не будемо показувати пальцем) він легко знаходить спільну мову з іншими людьми. І при цьому вміє не втратити свою лінію. Він об'єднувач, а не сектант. Цьому він, мабуть, навчився від нашого спільного друга Борі Нємцова. І тому я його вважаю найбільш сильною на сьогодні політичною фігурою з найсерйознішими шансами на перемогу в постпутінській Росії.
Важливо, щоб і він і ми всі дожили до того моменту, коли ця Росія стане, нарешті, реальністю. Трагедія Росії полягає в тому, що її більш-менш нормальне майбутнє можливе тепер лише через поразку в цій війні. Всі інші варіанти означають її загибель.
І вона її програє. І це буде справедливо. Тому, що не її, а наша справа - правильна. Тому ворог буде розбитий і перемога буде за нами.
Слава Україні!