Заяви Шредера - це очевидний зондаж Кремля. Путіну кров з носу зараз треба було зупинити війну, щоб перегрупуватися, провести "референдуми" на нових окупованих територіях, вбити клин між США і Європою, граючи на страхах з приводу енергетичної кризи. А Шредер вже настільки токсичний навіть в Німеччині, що в принципі тут особливо говорити нічого.
Ясна річ, що частина ділових кіл Німеччини із задоволенням реалізувала б сценарій Шредера. Але США, а не Німеччина визначають темп війни і параметри виходу з неї. Німеччині доведеться платити за своє згубне захоплення російськими енергоносіями. І схоже, що Німеччина прийняла неминучість згортання зв'язків з Росією і робить системні кроки щодо зменшення витрат.
Росія зараз на розтяжці у відносинах з Німеччиною після того, як з Канади прийшла турбіна Siemens. Якщо Росія не почне постачання газу, то це буде прямим викликом Німеччині. Тут вже неможливо нарікати на Україну, оскільки факт прямого тиску на Німеччину буде очевидним. Слова Шредера про те, що Путін не проти запуску СП-2 із серії демонстрації своєї волі. Адже Німеччина вже заявила, що не буде використовувати СП-2. Тобто Путін під приводом того, що у СП-1 проблеми, хоче щоб німці пішли назад і дали задню. Це буде демонстрація сили і нав'язування свого сценарію подолання енергетичної кризи в Європі. Але за фактом така логіка може розлютити німців, оскільки стане очевидним, що Путін готовий ставити раком заради задоволення свого садизму.
З іншого боку, на тлі превентивних заходів Європи з підготовки до зими, після рішень НАТО про статус Росії як ворога, рішень G-7, Путін не може не розуміти, що для Росії ситуація розгортається в поганий бік. Тому його дипломати намагаються швиденько сколотити антизахідний альянс. Звідси ці поїздки в Іран, африканське турне Лаврова і т.д. Путіну необхідний час для адаптації Росії під умови лобового конфлікту із Заходом. Тому він шукає варіанти перемир'я, яке використовує для підготовки до нової війни. Однак, паралельно він зарядив мобілізаційний план, який перетворює Росію на аналог Ірану після Ісламської революція.