Реальна суть мобілізації Путіна. Логіка ескалації.
Путін і каста чекістів опинилися перед загрозою втрати влади. Коли Путін починав війну 24 лютого, то він виходив з того, що Китай, Стара Європа і навіть США не будуть противитися поглинанню України. Домовленості з Сі Цзіньпіном дозволили йому перекинути більшу частину боєздатних частин з Далекого Сходу. Це оголило фланги Росії, що було некритично в розумінні Путіна в разі успіху в Україні. Однак знищення кадрової армії Росії в Україні поставило Путіна перед екзистенційними викликами.
По-перше, багато хто всередині РФ почав розуміти, що Росія зазнає поразки у війні з Україною і це поставило питання легітимності режиму Путіна в недалекому майбутньому. Чекісти зрозуміли, що вони реально можуть втратити владу.
По-друге, ключові зовнішньополітичні партнери Путіна - Китай, Німеччина та ін, які брали знищення України в якості необхідного зла за формування нового світового порядку, раптом опинилися перед фактом занадто високої ціни, яку вони не готові платити. Путін став занадто токсичним, щоб далі йти у фарватері його кривавих експериментів. Саміт ШОС зафіксував геополітичну самотність Росії. Китай та Індія відкрито сказали, що з війною треба закінчувати. І Москва усвідомила, що оголені фланги стали проблемою. Путін розуміє, що якщо Захід зважиться на утилізацію Росії, якщо Китай стане частиною угоди із Заходом, то розгром буде швидким і тотальним.
Тому поспішна мобілізація стала єдиною можливою відповіддю для Путіна. Оскільки він не хоче зупиняти війну на умовах Заходу, то необхідна велика маса гарматного м'яса, щоб закрити весь величезний периметр Росії. Путін домовився з Сі Цзіньпіном, як Сталін з Гітлером, але це не гарантує, що удару в спину не буде. Ось чому Путін почав погано організовану мобілізацію.
Мобілізація - це інструмент збереження влади. Перетворення Росії на нову КНДР - модель збереження влади.
Чекісти розуміють, що стратегічно вони програли, тому вони хочуть гарантії - збереження влади. Така гарантія одна - автаркія. Тільки автаркія в дусі КНДР дозволяє в їх розумінні зберегти владу.
У цьому плані мобілізація запускає машину утилізації незгодних. Мобілізація - це 1937 рік по-путінськи. І вона буде використовуватися саме в такому ключі. Чекісти хапають протестувальників і відразу відправляють на фронт. Наратив про те, що Росія веде війну із Заходом означає, що мобілізація триватиме нескінченно, поки не закінчиться такий конфлікт. Тобто кінець війни з Україною не закінчить мобілізацію в Росії. Вона триватиме, поки чекісти не відчують, що загроза втрати влади зникла.
У цьому плані тактичні ядерні удари по Україні вирішують завдання просування Росії до статусу КНДР. Оскільки для внутрішнього користувача вони закриють всі можливі альтернативи. Росія закриється для світу за залізною завісою. Для США цей варіант гірший, ніж зміна режиму влади в Росії, яка приведе в Кремль умовного Навального, який укладе антикитайський пакт із Заходом. Але якщо чекісти встоять, то варіант Росія-КНДР Євразії теж непоганий, тому що відріже Китай від ресурсів Росії і альтернативного доступу в Європу по суші. У цьому випадку США і Китаю доведеться домовлятися. І не виключено, що за рахунок Росії.
Резюме:
Путін має можливість вийти з війни на умовах Заходу не пізніше кінця листопада.
До того моменту Росія кине нову погано навчену армію, щоб утримати захоплені території і посилити переговорні позиції, якщо Путін піде на переговори в листопаді.
Захлинання нової хвилі підвищить мотивацію застосувати тактичні ядерні удари. Тому до їхньої загрози треба ставитися реально. Застосування ЯО спричинить за собою більш глибоке залучення США і союзників.
Росію виключать з РБ ООН і повернення Росію в цивілізацію буде прив'язане до її денуклеаріазації, денацифікації і демілітаризації.
Україна отримає статус Південної Кореї - держави-фронтира у складі НАТО і ЄС.