Довго чекав, поки американці викладуть свою версію розмови, з коментарями і реакціями, зрозуміло. На відміну від китайців, які вже знали, що хочуть опублікувати, в США думали, як це подати.
Загалом, я інтерпретую цю розмову так.
Китай фактично запропонував США вийти на тимчасові домовленості щодо спільного облаштування нового світопорядку, в ядрі якого буде їх дуумвірат / біполярний баланс сил.
США думають і чіткої відповіді не мають (принаймні, публічно). У Вашингтоні не впевнені, чи варто брати таку паузу і починати предметні розмови з Пекіном, або ж далі користуватися ситуацією з Україною, щоб загострювати протистояння з КНР.
Росії, судячи з усього, відводять другорядну роль у світових справах. Володимир Путін не зміг продемонструвати всім, що він крутий хлопець, який може сидіти за столом з дорослими. Загрузнувши у війні в Україні, йому не вдалося показати, що він здатний ефективно і рішуче відстоювати свій глобальний інтерес.
Для Китаю РФ стає тим самим "молодшим партнером", який їм і був потрібен (а зовсім не потужна самодостатня Росія з гіпер-реваншистськими амбіціями). Для США РФ перестає бути критичною загрозою для НАТО і в кращому випадку отримує статус регіональної держави. Все ще буде залежати від результату військового походу Путіна в Україну.
Ключове зараз - позиція США. По тому, що я бачу, в адміністрації Байдена якось хаотично метаються від жорсткого накидання на вентилятор на адресу Китаю до закидання голубиних фраз типу "нам не потрібна холодна війна". Виглядає поки confusing.
Китай вже давно визначився. Останні 2 тижні вони повторюють одне і те ж:
1. Пекін хоче бути на пару з США визначати світовий порядок в наступні десятиліття, і хоче визнання цього від Штатів. Як доказ такого визнання, китайці хочуть грати свою роль в якості гарантів щодо ситуації в Україні, і можуть допомогти вирішити це питання як би через "середній варіант" - Нейтралітет України і закріплення за нами функціоналу" моста " між Сходом і Заходом, однаково важливого для всіх.
2. Китай пропонує рухатися не в логіці відтворення "холодної війни" з поділом світу на протиборчі блоки, а в логіці формування нових геополітичних просторів і, відповідно, нової архітектури безпеки, в якій Захід безумовної ініціативи мати не буде.
3. Китай пропонує шлях умовного "перемир'я", тобто продовження суперництва з США, але в більш безпечному і впорядкованому форматі, без різких рухів і фанатизму (наприклад, спроб ввести санкції проти КНР, безпосередньо підтримувати Росію військовим способом або розгортати все нові системи озброєнь і малювати нові лінії поділу).
Коротше кажучи, розмова була знаковою. Це важливий момент у процесі переформатування глобального балансу сил. Поки що не було ні "перемоги", ні "зради" для нас.