Про непомітні результати? Флот - це проекція військової сили і присутності біля чужих берегів. Теза стара і заїжджена. Але заграла новими фарбами.
Для України, природно, російський флот є загрозою судноплавству. Але, наприклад більше півроку тому на одній із зустрічей гості-аналітики поставили запитання про перспективи російської силової проекції на Близький Схід після війни. Припускаючи, що ЧФ РФ може "дещо ослабнути".
Сьогодні є ілюстрація. Війна в Ізраїлі. Природно туди йде американський флот. І вперше - китайський. А ось присутності росіян в більш-менш пристойному складі не очікується.
Ситуація наочно демонструє, як РФ, загрузнувши в Україні, втрачає потенціал. Азія, особливо Близький Схід - регіони, де безсумнівно і помітять і відзначать таку зміну декорацій. Зроблять висновки.
Світ змінюється.
Але це не означає, що змінився. Кремль усвідомлює небезпеку. І для Путіна, якщо неможлива "перемога" у баченні 2022 року, вкрай необхідний хоча б договірняк, який дозволить намалювати "образ перемоги". Інакше ризики краху (і тут Путін не брехав коли говорив що війна за виживання Росії - це дійсно війна за РФ як імперію і статус супердержави). Тому зима буде складною.
Але процес йде. Нехай і не так швидко як нам би того хотілося.
Білоруський аналітик, публіцист, блогер, експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього. Автор аналітичних публікацій про білоруську та українську політику та економіку. Дослідницькі інтереси: еволюція політичних систем і політичних інститутів у країнах, що переживають трансформацію; суспільні відносини, можливості корекції системи відносин і впливу на неї; зв’язок економічних відносин і міжнародної політики, взаємний вплив; регіональна політика – Східна Європа і Причорномор’я. Розробив низку навчальних програм та тренінгів з комунікацій, політичних кампаній, пише uifuture.org.