Минув один рік і сорок п'ять днів війни. На фронті без змін. Все також складно в Бахмуті. Бої по всій лінії фронту. Авдіївка, Мар'їнка, Кремінна... і далі за списком. Нічого нового.
Ось уже кілька днів мене дивує аналітика ISW. Протягом декількох останніх місяців вони твердили одне і те ж: у путінської армії закінчуються снаряди і тому вони різко скоротили артобстріли.
Замість артилерійських обстрілів вони стали використовувати "м'ясні" атаки. Тобто почали відправляти своїх солдатів на штурм українських позицій без артпідготовки. З відповідними величезними для себе втратами.
І ось уже кілька днів аналітики ISW пишуть, що росіяни повернулися до колишньої тактики масованих артобстрілів тому, що почали економити солдатів: тепер уже вони добігають кінця.
І ось я дивуюся: як росіяни можуть проводити масовані артобстріли, якщо дефіцит снарядів у них почався ще раніше за дефіцит солдатів? Інакше навіщо тоді вони проводили "м'ясні" атаки?
ISW дає своє пояснення цього парадоксу. За їхніми відомостями російське командування тепер взагалі не дає снарядів тим ділянкам, де не відбуваються активні бойові дії і тому, наприклад, в Бахмуті їх відносно багато.
Виглядає не дуже переконливо. Мені здається, що при плануванні подальших операцій ЗСУ слід передбачити і таку можливість, що у росіян з'явилися нові боєприпаси. Китай? Північна Корея? Іран? Піди знай ... можливо, і самі різко наростили виробництво.... Дива іноді трапляються…
Так чи інакше, але ця обставина мене сильно турбує. А вже якщо воно турбує такого дилетанта, як я, то впевнений, що і в Генштабі ЗСУ вже про це знають і шукають вирішення проблеми.
Найпростіше - це роздовбати HIMARSами російські склади з боєприпасами. І те, що почастішали вибухи в 70-кілометровій прифронтовій зоні, є свідченням того, що Залужний, схоже, бачить цю проблему.
Держдума РФ розглянула внесені поправки до законів і прирівняла письмову повістку до військкомату і електронну.
Відправка електронної повістки буде вважатися належним повідомленням, і для того, хто, отримавши її, не з'явиться у військкомат, буде закритий виїзд за кордон, він позбудеться права керувати автомобілем, він не зможе брати кредити в банках, реєструвати ІП, здійснювати операції з нерухомістю і багато іншого.
Коротше, "ось тобі, бабусю, і Юріїв день". Клітка зачинилася і пташки, що не полетіли, тепер гірко про це пошкодують. Втім, всі, хто хотів і міг, вже давно звалили. Тому залишилися тільки ті, хто або не хотів, або не міг.
Тих, хто не хотів виїхати - тих чекає суворе, повне поневірянь і тривог, військове життя. Їх мені не шкода. Їх чекають "м'ясні атаки", кров, бруд і втрата людської подоби в неправедній і підлій армії країни-агресора.
А тих, хто хотів, але не зміг звалити, тих мені щиро шкода, але тепер уже їм допомогти ніхто не зможе і їхній вибір тепер різко звузився: або війна, або в'язниця, або тікати.
У будь-якому випадку, якщо вони не поїхали через старих батьків, то вони їм при такому виборі допомогти один хрін не зможуть... Тому треба було валити... але що тепер душу ятрити? Поїзд пішов…
Який можна зробити висновок з усього цього? А простий: воювати за Путіна вже майже ніхто не хоче. Інакше не стали б прирівнювати письмову та електронну повістки. Армія тепер буде поповнюватися фактично тільки за рахунок силою загнаних в неї мобиків. Ну і якість цієї армії буде відповідною.
Це буде армія для поразки, а не для перемоги. І це абсолютно логічно і справедливо. Тому, що наша (а не їхня) справа праведна. Тому наш (а не їхній) ворог буде розбитий і перемога буде за нами (а не за ними).
Слава Україні!