Після війни - смута?
Вторгнення в Україну може для Росії закінчитися апокаліптичною смутою. На зустріч їй вже скачуть первозвісники цього майбутнього російського Апокаліпсису - Пригожин і Кадиров.
Будь-яка диктатура тримається на централізованому насильстві. Децентралізація апарату насильства в ній неминуче призводить до "війни всіх проти всіх".
Путін зробив фатальну помилку, дозволивши своїм боярам створювати приватні, по суті, армії. Українці перемелюють російські федеральні силові структури в криваву муку.
Політично Кремль теж слабшає. Сам Путін стрімко здувається, в тому числі і морально (він був просто жалюгідний на останньому саміті ШОС в Узбекистані).
У цій ситуації все більшу роль відіграють нові, швидко зростаючі, по суті, приватні армії (ПВК, кадирівці, регіональні батальйони і т.д.). А ті, хто їх контролює, стають найбільш вірогідними претендентами на переділ влади в країні і окремих регіонах.
Якщо так далі піде, військові зведення будемо отримувати не з Донбасу, а з самої матінки-Москви.
1 січня 2025 року тривали бої на центральній ділянці Московського фронту, з півдня на Кремль наступали загони абреків Кадирова, з північного сходу - армія зеків Пригожина, з південного заходу - регіональні собянінські добровольчі батальйони.
Залишкам Росгвардіі Золотова, що продовжують оборону Кремля, ті, хто наступає, поставили ультиматум з вимогою капітуляції. В цей же час з Казані прийшло повідомлення, що татарські добровольчі регіональні батальйони, сформовані для участі у війні проти України, але які давно зі зброєю в руках повернулися додому, повністю звільнили місто від загонів колишньої ФСБ.
Схожі процеси відбувалися в Башкортостані, Дагестані, Якутії, Туві, Бурятії та інших національних республіках, а також в Хабаровському краї і Примор'ї.
Перебільшую звичайно, але тенденцію відображає.