Завтра розпочнеться Саміт миру у Швейцарії. Подія анонсується, готується та обговорюється вже так довго, що сама її інформаційна концепція зазнала суттєвих змін. РФ навіть на пару з китайськими комуністами встигли організувати паралельний захід. Змінився порядок денний, і якщо починалося все із загальної "формули миру Зеленського", то зараз ідеться вже про три її пункти, які будуть зручні навіть тим учасникам, які бояться якось перейти дорогу божевільним росіянам. Хтось із учасників навіть встиг відвалитися, піддавшись умовлянням російських і китайських агентів. Але навіть у такому форматі масштабність події применшувати не можна. І як усе пройде завтра-післязавтра, сказати не беруся. Чекати залишилося недовго - скоро все почуємо-побачимо.
Але сьогодні, за день до саміту, цвях програми Володимир Путін виступив зі своїми вимогами до України нібито для початку мирних переговорів. По-перше, ЗСУ повинні, на секундочку, вийти з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. При цьому він наголосив, грізно піднявши пальчика, що віддати йому потрібно області в повному обсязі, тобто зі Слов'янськом і Краматорськом, величезним Запоріжжям і Херсоном, іншими нашими містами і селами.
Також Путін хоче, щоб Україна відмовилася від вступу до НАТО, залишалася без'ядерною державою, а також знову заспівав про "демілітаризацію і денацифікацію". Заспівав неспроста - він хоче, щоб ЗСУ у перспективі не тільки відступили з вищезазначених регіонів, а й були розформовані - "демілітаризовані".
І якщо Україна згодна нагнутися і поцілувати себе в зад, тоді він нібито припинить вогонь і погодиться сісти за стіл переговорів. При цьому сяде не з якимось "нелегітимним" Зеленським, а з кимось іншим, адже легітимною в Україні нібито залишилася тільки Верховна Рада.
Такої тиради Путін не дозволяв собі вже давненько. Востаннє ультиматуми подібного характеру і подібного рівня категоричності він озвучував 24 лютого 2022 року. Що він тоді заявляв, думаю, всі добре пам'ятають.
Опустимо думку про те, що Путін нібито літає в хмарах, не розуміє, хто такі українці, через скільки їм довелося вже пройти і чи готові вони просто так віддати свої міста. Опустимо і той момент, що всі прекрасно розуміють, що на цих регіонах російські окупанти та імперці, хто б їх не очолював, ясна річ, не зупиняться. Той самий Путін завтра, наприклад, внесе до своєї конституції Сумську і Харківську області як "суб'єкти федерації" - і все піде за новою ітерацією. А там і, як мінімум, Одеса - як же без неї! Крім того, якщо вже зовсім піднятися на "helicopter view" і копнути в історію, то Росія або воює, або починає розвалюватися... І в Кремлі це сьогодні прекрасно розуміють.
Річ у тім, що Путін напередодні Саміту миру, схоже, занервував, і дозволив собі викласти всі карти на стіл, піти ва-банк. Якщо раніше російська політика будувалася на тому, що Росія нібито просто "готова до переговорів, але київський режим не хоче", то сьогодні він публічно, максимально чітко, по пунктах, перерахував свої вимоги. І сіль у тому, що всім зрозуміло - ці вимоги виконати неможливо.
Путін таким чином чітко сказав світові: "я не збираюся проводити мирні переговори - я хочу далі воювати, мені це подобається". Аналогічно минулому ультиматуму дворічної давності, коли він зажадав від НАТО повернутися до рубежів 1997 року. НАТО хоч на секунду задумалися над їх виконанням?
Такі вимоги не висуваються, коли сторона готова до пошуку компромісів. Такі вимоги - це декларація того, що Путіна зараз усе влаштовує, а така "пропозиція миру" - просто насмішка.
Тут можна тільки припускати, на що розраховує кремлівський упир - який, схоже, знову ухвалив рішення самостійно, а свиту скликав, щоб поставити перед фактом. Можливо, розрахунок на те, що учасники завтрашнього саміту зрозуміють, що їхні хороводи про обмін заручників і ядерну безпеку не мають сенсу. А можливо, розрахунок на те, що постарілий ліберальний Захід, який так боїться ескалації, просто злякається нахабства російського ведмедя. Що Захід зрозуміє, з ким має справу - "велика Росія поступатися не збирається, а може навпаки ставки підвищувати, якщо їй не поступитися".
Але річ у тім, що таке рішення кремлівського диктатора може дати тотально зворотний ефект - і світові лідери, які не до кінця "в матеріалі", побачать, що мають справу з натуральним другим Гітлером, і що єдиний вихід - боротьба. Гітлером, який виставляє ультиматуми і веде загарбницьку війну - працюючи роками, розраховуючи на слабкі місця європейських демократій і використовуючи переваги авторитарного режиму - з необмеженим покірним людським ресурсом. А ті негідники в Європі та світі, які виступають адвокатами російської агресії, кажучи, що Путін "не поганий, а просто відстоює свої інтереси", позбудуться козирів. Путін веде загарбницьку війну, і тепер усі це остаточно зрозуміють.
Ба більше, такою заявою він передає привіт Китаю з його мирним планом. Тепер китайці можуть підтертися ним, адже Росія свої вимоги вже оголосила, і в них все цілком однозначно і зрозуміло. А китайський мирний план з його розпливчастими формулюваннями виглядає просто дивно. Також у цю пастку потрапляють і васали Китаю, які погодилися на участь у тому самому паралельному саміті, але при цьому займають нейтральну позицію. Їхня участь у події означатиме, хоч і непрямо, що вони підтримують загарбницькі домагання Путіна, а звідси - і порушення статуту ООН, міжнародних норм тощо. Путін сьогодні поставив їх у дуже незручне становище...
Кремлівський бандит за звичкою підняв ставки і вирішив залякати західних дідків. Але, можливо, він зробив сьогодні фатальну помилку - закінчивши епоху політики гібридної агресії і хитрості, він прямо і відкрито кинув виклик усьому світовому порядку. Так і союзників може поменшати, і у відповідь прилетіти.
Тарас Сидоржевський, головний редактор, спеціально для Главреда
Тарас Сидоржевський - головний редактор сайту Главред, український журналіст, колумніст. Закінчив філфак НПУ ім. М. П. Драгоманова в Києві за спеціальністю "Видавнича справа та редагування". Працював редактором у низці українських інтернет-видань. Пише про політичні події в Україні та світі.