Щодо ракетних обстрілів Ірану по Іраку.
Вони проводяться не вперше, так що кричати про прийдешню велику війну тільки через цю подію не варто. Подібним обстрілам вже більше 10 років. Вересневі удари по Курдистану, наприклад, стали найбільшими за цей час: тоді загинули 13 осіб. Вчорашні - набагато менші за масштабами.
Поширена думка, що ці обстріли, мовляв, потрібні Ірану тільки як спосіб відвернути увагу людей від протестів.
Я вважаю, що це поверхнева теза.
Логіка в обстрілах є, і вона пов'язана не стільки з протестами (від яких обстріли, треба сказати, зовсім не відволікають), скільки з давнім конфліктом між Тегераном і курдською периферією, Іраном і сусіднім Іраком, Іраном і іракською курдською владою.
На території Іракського Курдистану розташовані штаб-квартири, політичні офіси та інші структури як мінімум двох іранських курдських сепаратистських організацій. Іран бачить в них реальну загрозу, тому що:
Курди - найбільш організована частина населення Ірану в порівнянні з іншими. У них є зовнішня підтримка (частково США, частково Іракський Курдистан), вже налагоджена роками прикордонна логістика з Іраку (доставка зброї, боєприпасів, палива, добровольців), готові, хоч і змучені роками, організаційні структури (партії, воєнізовані угруповання), стара ліва ідеологія на основі сплаву курдського етнічного націоналізму, марксизму, комунізму і більш "прогресивної і модної" сьогодні соціал-демократії.
Для іранської влади курдські рухи завжди вважалися загрозою територіальній цілісності і суверенітету держави, так як вони виступали в кращому випадку за федералістську автономію, в гіршому - за відділення.
З точки зору влади, це не просто втрата територій, а й потенційно "буферна зона", яка дозволяє суперникам Ірану проектувати свій "проксі-вплив". В даному випадку мова йде про іракських курдів (через яких можуть діяти турки, саудівці, американці, наприклад). Тим більше, прецеденти, що підживлюють побоювання Тегерана, вже були: іранських курдів в різний час підтримував Радянський Союз.
Тому своїми обстрілами Іран намагається нейтралізувати / послабити інфраструктуру курдів, які, як справедливо вважають в Тегерані, можуть допомагати підживлювати протести в іранському Курдистані, завозячи туди зброю, гроші, людей, вибухівку і т.д. Якщо продовжувати цю логіку, то якщо цей пролом не закрити, то ним скористаються в більш широких масштабах зовнішні сили ("як в Сирії").
Ну і крім того, обстріли - це сигнал Багдаду, щоб вони або не втручалися, або допомогли Ірану чинити тиск на Іракську курдську владу, щоб ті не допомагали своїм іранським побратимам, що живуть в Ербілі. У Тегерані вважають, що курдський регіональний уряд в Іраку може скористатися протестами в Ірані, щоб дестабілізувати обстановку там, тим самим послаблюючи вплив Ірану на сам Ірак, де нещодавно проіранські сили обійшли курдів і їх сунітських союзників у боротьбі за новий уряд в Багдаді.