Сі поговорив із Трампом.
Зокрема щодо України.
Чому це важливо?
Складаємо складові.
- 2023 рік Китай публікує свою позицію щодо війни. Де в першому пункті, до речі, є позиція щодо підтримки принципу суверенності й територіальної цілісності. Однозначна заява. І це зрозуміло - тут не сентименти до України або РФ, тут питання Тайваню.
- 2024 Путін тисне, Китай в основному мовчить. Очікує і підминає під себе російську економіку.
- Грудень 2024. Трамп робить заяву про можливе завершення війни в Україні. Пост закінчується так "This is his time to act. Китай може допомогти. The World is waiting!"
- Далі США намагаються тиснути на Україну з метою виходу на мирний процес за своїм планом. Для Трампа вигідно, щоб саме США самостійно визначили рамки мирних угод. Це демонстрація геополітичного впливу. І це можливість "зіграти Росією проти Китаю".
- При цьому спроби тиску на КНР не приносять результату. На торговельну війну країни не йдуть, але пошук рішень як почати діалог затягується. З точки зору "нових спроб по Україні" для Трампа це непогано.
- Жовтень-листопад 2025 Зустріч Трампа і Сі. Де під час обговорення порушать питання російсько-української війни. Пекін демонструє готовність долучитися, але як рівний партнер.
- Кінець листопада. Остання спроба Трампа встигнути задати контури переговорів ДО підключення Китаю. Саме тому він так тисне. Якщо переговори за "його формулою" не розпочнуться до нового року, то після візиту Трампа до Пекіна на початку 2026 року, Китай у будь-якому разі буде учасником процесу.
І тут підходимо до нашої ситуації. Бліцкригу з "планом Трампа" (або планом Дмитрієва) не виходить. Кавалерійський наскок із шантажем поки що не дав результатів. Причина - позиція України, позиція держав ЄС.
І ось на цьому тлі проходить телефонна розмова Трампа і Сі. І тут цікаво, що позначає в якості тем китайська сторона. До речі, унікальний момент, коли китайська, англійська та російськомовна версія новини ідентичні (зазвичай акценти розставляють по-різному). І тут, якщо відкинути красиві слова, маємо три ключові теми, яких торкнулися лідери КНР і США:
1. визначення питань для обговорення під час візиту Трампа. Мовляв, треба опрацювати порядок денний.
2. Питання Тайваню - Сі заявив про курс на "повернення Тайваню".
3. Даю цитату "The two presidents also discussed the Ukraine crisis. Сі наголосив на підтримці Китаєм усіх зусиль, які сприяють миру"
Якщо перекласти звичайною мовою, то Сі фактично заявив: "якщо/коли у США не вийде самостійно, Китай буде в процесі". І тут для нас важливий другий пункт порядку денного - обговорення питання Тайваню і заява, що острів буде "возз'єднаний". Це не війна, це тема "територіальної цілісності". А шляхи різні - та ж партія Гоміньдан просуває тезу "одна країна-два шляхи" останні роки. І вона може перехопити владу найближчими роками.
Що це означає для нас?
1. Трамп буде поспішати. Тому найближчими тижнями на Україну чинитиметься колосальний тиск. Включаючи, можливо, фінансові механізми і відмову від частини військової допомоги.
2. Але США обмежені в часі. І обмежені у свободі маневрів, враховуючи позицію своїх ключових союзників.
3. Китай імовірно активізує консультації. І я не здивуюся, якщо створена навесні група "спецпосланника" активізується в грудні.
4. Готуватиме зустріч із Трампом і пропозиції щодо врегулювання.
Після зустрічі в Пекіні буде наступний етап. І характер заданих ззовні рамок мирного процесу залежатиме від того, на якій стадії перебувають американо-китайські відносини. Цю логіку я описував у прогнозі для України на 2025 рік. До речі, у грудні представлю прогноз на 2026 рік.
Але для нас так само важливі зараз контакти з Пекіном. Точніше, розуміння де китайський інтерес збігається з інтересом України.
Білоруський аналітик, публіцист, блогер, експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього. Автор аналітичних публікацій про білоруську та українську політику та економіку. Дослідницькі інтереси: еволюція політичних систем і політичних інститутів у країнах, що переживають трансформацію; суспільні відносини, можливості корекції системи відносин і впливу на неї; зв’язок економічних відносин і міжнародної політики, взаємний вплив; регіональна політика – Східна Європа і Причорномор’я. Розробив низку навчальних програм та тренінгів з комунікацій, політичних кампаній, пише uifuture.org.
З червня 2024 року – головний експерт з питань вивчення Росії Українського институту майбутнього.