Головна проблема Разумкова в тому, що він почав боротьбу за владу раніше, ніж знайшов свою політичну нішу, свій привабливий політичний образ. Всі місця і ролі в політичному спектрі України вже зайняті. А опинитися в "ямі скривджених" разом з Богданом, Яценюком, Луценком, Аваковим, Гройсманом, Порошенком-Медведчуком йому не дуже хочеться.
Положення Разумкова ускладнюється тією обставиною, що він до початку конфлікту з Зеленським не знайшов публічних політичних сил і ЗМІ, які б його підтримували.
Поки Разумкову не вдалося представити громадській думці свою боротьбу із Зеленським як політичний конфлікт між Президентом і Парламентом або між чесним демократом і корумпованим авторитарним правителем.
Тому Офісу президента вдалося представити це протистояння як особистісний, а не політичний конфлікт між "обуреним і благородним" Зеленським і "невдячним" Разумковим.
Читати такожАрахамія, Стефанчук і Разумков прилюдно посварилися через законопроект про олігархів
У Разумкова є свої таємні шанувальники з різних фракцій Верховної Ради, незадоволены цинізмом Офісу президента і нахабством Арахамії, який намагається грати роль «директора парламенту», але у нього немає відкритих прихильників-депутатів. Так, наприклад, в цьому конфлікті між президентом Зеленським і Головою Верховної Ради Разумковим у останнього немає свого "Арахамії", який би грубо, неполітичним методами тиснув би на противника. А після того як Тищенко бився з Леросом, на всю країну, у Верховній Раді показав як треба гнобити супротивників Зеленського стає ясним як будуть розправлятися з Разумковим.
Якщо зараз Офісу президента вдасться зняти вірного Разумкову голову секретаря Верховної Ради, то це буде репетицією його повалення з посади спікера українського парламенту.
Разумков і Зеленський - обидва поспішають остаточно з'ясувати свої стосунки і позбутися один одного. Але їхнім конфліктом можуть скористатися інші політичні сили, що небезпечніше для самовпевненого Зеленського більше, ніж для обережного Разумкова. Адже заміна Разумкова на Стефанчука - покірного "слугу президента" ніяк не поліпшить роботу Верховної Ради - все вирішують політики в Офісі президента, а не парламентарії. Тому новий спікер Верховної Ради об'єктивно буде, як і попередній, тихо переводити стрілки народного невдоволення на Офіс президента або Кабмін України.