Пристрасті з приводу 1 грудня начебто вляглися. І можна спокійно поміркувати: а що ж це було? Що сталося? А нічого не сталося. Ні "держперевороту", ні революції. Багато шуму і нічого. Ажіотаж був великий, в тому числі після заяви президента про підготовку «держперевороту». А в підсумку відбулася банально-звична, і не дуже численна (за нашими мірками) антипрезидентська акція. Політичний "вихлоп" виявився мінімальним. Як хтось дуже їдко пожартував у мережі: "найкоротша безстрокова акція".
Читати такожУ Путіна відповіли на заяву Зеленського про державний переворотОднак, на Банковій явно побоювалися цієї акції. Звідси і велике число поліції в цей день, і превентивно-профілактичне попередження про підготовку «держперевороту», з відповідним сигналом на адресу Ахметова. І противники Зеленського начебто всерйоз готувалися до своєї протестної акції. Але нічого особливого не сталося. Чому?
Можливо, емоційна заява глави держави про "держпереворот", хоча б частково все-таки мала певний профілактичний ефект. Хтось вирішив не ризикувати, і не влазити в авантюри, хтось раціонально порахував, що зараз (особливо на тлі російських загроз) не час для нових «майданів». Напевно у багатьох опонентів і критиків Зеленського не було симпатії і довіри до організаторів цієї акції. Навіщо грати в чужу гру? Але, найголовніше, - не було масової підтримки цієї акції. У телевізорі і в середовищі політичних еліт киплять пристрасті, "криза" в головах і в запаленій свідомості, а "народ мовчить", як сказав колись класик. Народ хвилюють інші, більш нагальні для нього проблеми, а не розбірки «еліт». Та немає і особливої довіри до цих "еліт".
І в черговий раз підтвердилася давня істина - революції і "держперевороти" за анонсом не відбуваються. Тим більше, в такій країні як наша. Все найсерйозніше в Україні відбувається несподівано.