Заступник голови Офісу Президента Ігор Жовква заявив, що темою першого засідання контактної групи стане обговорення зовнішньої політики та безпеки. Очевидно, це робиться для посилення українських позицій і отримання підтримки від держав, близьких за своїми позиціями щодо України. Ймовірно, це питання передусім пов’язане з взаємодією зі Сполученими Штатами, зокрема новою адміністрацією Дональда Трампа. Зрозуміло, що адміністрація Трампа матиме власне бачення щодо завершення російсько-української війни, свої пропозиції та підходи до вирішення конфлікту.
Якщо Україна вступатиме в діалог із новою адміністрацією США не самостійно, а разом із провідними європейськими державами та ключовими союзниками Штатів, її позиція буде більш вагомою, що дозволить ефективніше доносити українську точку зору.
Окрім США до нової контактної групи можуть увійти Велика Британія, Франція, Німеччина та Польща. Хоча перелік учасників може змінюватися, ці країни наразі розглядаються як ключові.
На даний момент ризик повторення досвіду Мінської контактної групи відсутній, оскільки нова контактна група не передбачає прямих контактів із Росією. Формат контактів із Росією наразі не напрацьований. Швидше за все, для будь-яких переговорів із РФ, ймовірно, знадобиться посередник, який не буде належати до числа держав, що безпосередньо підтримують Україну.
Більше того, в рамках Мінського формату відбувалися переговори між Україною і Росією, але водночас РФ нібито не була учасником переговорів, а вела їх через так звані республіки Донбасу. Росія у цьому форматі позиціонувалася як гарант виконання цих домовленостей, так само як Франція та Німеччина. Тобто це взагалі не відповідає новітнім реаліям. А от у новій контактній групі мова йде не лише про посередництво, а саме про участь у даному процесі разом з Україною.
Якщо ж говорити про можливого посередника, то раніше згадувалися країни Перської затоки, наприклад, Катар, який брав участь у двосторонніх переговорах щодо обміну полоненими. Або, наприклад, Індія, яка є великою, значимою і намагається позиціонувати себе як нейтральна сторона у війні Росії проти України. Тобто загалом йдеться про країни Глобального Півдня як рівновіддалені від обох сторін.
Також у якості посередника себе пропонувала Австрія, посилаючись на свій нейтральний статус. Усе залежатиме від згоди сторін і їхньої довіри до потенційного посередника.
Росія наразі претендує на статус ключового ініціатора переговорного процесу з Трампом та його адміністрацією. Відповідно, перелік учасників та формат переговорів абсолютно незрозумілий.
Тому схоже, що після напрацювання спільної позиції з ключовими партнерами Україна, ймовірно, запропонує формат переговорів, який включатиме ці країни. Однак на даний момент Росія не висловила принципової згоди на будь-які переговори, натомість продовжує повторювати ультимативні вимоги Путіна, що не можуть бути основою для діалогу.
Так чи інакше, поки що конкретика щодо переговорного процесу відсутня і залежатиме від подальших кроків адміністрації Трампа та реакції Росії.
Петро Олещук, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», спеціально для Главреду