В Західній пресі роздувають істерію: ЗСУ виснажують війська і боєприпаси під Бахмутом, в армії знищені кадрові офіцери і тепер тільки мобілізовані, ЗСУ не бережуть снаряди і навпаки, у ЗСУ колосальний брак снарядів, США тиснуть на Україну відступити з Бахмута, контрнаступ буде неможливий. Все це повна дурниця. Зараз, наскільки можливо, спробую пояснити, чому ситуація є навіть кращою, ніж можна було очікувати.
Спочатку два цікавих моменти:
1. Росіяни почали нову хвилю мобілізації. При чому це дійсно дуже болюче питання для населення. Це погана новина для нас. Проте, є важливий аспект: втрати значить дійсно велетенські, і є причина спішити з мобілізацією. Тоді як ми вступаємо в квітень з успішно проведеною мобілізацією (хай і не без гріхів), сформованими і навіть навченими бригадами, забезпеченими технікою і боєкомплектом. Росіяни ж вступають з виснаженими військами і початком нової хвилі мобілізації, після якої ще мінімум 2 місяці потрібні на навчання.
2. Російські воєнкори в один голос сумно заговорили про наш контрнаступ. Вони стверджують, що ми вже накопичили дуже серйозні війська для цього, і вчора проводили розвідку боєм на Запорізькому напрямі.
А тепер про стратегічну оцінку ситуації. Росіяни загнали себе в пастку Бахмута. Вони самі з нього зробили цінність і тепер не можуть дозволити собі перестати його штурмувати. Хоча стратегічно є інші важливі напрями: це Кремінна та Вугледар.
В обох цих напрямах прорив буде серйозно загрожувати нашій обороні. Під Кремінною прорив на Лиман і далі на Слов'янськ поставить під загрозу всю оборону Сіверська і Бахмута в тому числі. Прорив під Вугледаром поставить під загрозу оборону Авдіївки, Мар'їнки і інших пунктів під Донецьком. Тоді як прорив і захоплення під Бахмутом ніякої особливої загрози не створюють.
Саме тому на Бахмут були кинуті Вагнери, а не регулярні і не елітні війська, тоді як Кремінну та Вугледар штурмують саме елітні ДШВ та морська піхота. Однак, Вагнер в Бахмуті провалився і тому зараз туди перекинули два десантні полки, і таким чином, зменшили тиск на ключових напрямах Кремінна та Вугледар. В результаті окупанти скували свою ініціативу і їм бракує сил для досягнення прориву.
Водночас ми, напередодні хорошої погоди, накопичили резерви, техніку і снаряди. Зараз окупанти панічно бояться напряму нашого удару. Таких напрямів є 3.
Перший - це через Кремінну на Сватово або Старобільськ - це поставить в складну ситуацію окупантів в Лисичанську і Сєвєродонецьку, і змусить їх показувати чергові жести доброї волі.
Другий - це з-під Вугледару на Волноваху і Маріуполь, що поставить під загрозу весь їх південний коридор і вже навіть важко оцінити моральний удар по противнику у випадку нашого повернення Маріуполя.
Третій напрям - це Мелітополь, з перспективою вторгнення в Крим.
Фактично, окупанти, застрягши в Бахмуті, не змогли зменшити загрозу цих наших ударів. Якби вони сконцентрували всі сили саме на Кремінній чи Вугледарі, то кількість напрямів нашого контрнаступу могла б серйозно зменшитись, а відповідно, окупантам легше було б готувати оборону. Зараз же вони мусять тримати серйозні сили для оборони по кожному можливому напряму удару. І це ще додатково зменшує їх можливості наступати.
Тому сили є, зброя є, можливості є, навіть погода є. Бог за нас.
Вірте в ЗСУ і не читайте “радянські газети”.