Ви бачили колись ролик, де звичайні африканські бандити напідпитку дають шимпанзе до рук автомат, а та примудряється зняти запобіжник і лупить по них автоматну чергу? Мавпа з гранатою - це і є Росія. Треба віддати їм належне - вони дегенерати на рівні печерної людини. Того ж самого шимпанзе, якому дали гранату чи автомат до рук. І тому теоретично може бути все, але на певних етапах там вмикається логіка.
Чи з квітня мінували Каховську ГЕС? Так, мінували. Чи ті дві вантажівки, які стоять на дамбі, з вибухівкою і можуть бути підірвані? Так, можуть. А хтось ставив питання ГУРівцям - що саме мінували? Бо там є тільки дві частково пов’язаних між собою конструкції: прив’язана до греблі естакада автодороги і сама гребля.
Підрив дороги - це постійне завдання, яке є у росіян. У випадку, якщо буде атака українців, тобто якщо будуть заходити якісь ДРГ через ту територію, росіянам було б важливо зробити за допомогою відповідних вибухів неможливість переходу. Тож дорога дійсно могла бути замінована, але коли Україна почала бити Хаймарсами, вони багато чого розмінували, щоб після влучання у їхні ж мінування, у них самих не перекрився проїзд.
Але це мінування спрямоване на те, щоб заблокувати можливість переходу українських сил на лівий берег Дніпра. До речі, ви звернули увагу - наші могли б, за такої високої точності ударів, бити і по самій дорозі у прив’язці до греблі, але били по найменш вигідному для нас місцю - понад шлюзовою камерою, де легше відновити проїзд. Чому? Бо знали, що решта не замінована. І якби вдарили не тут, могли б статися незворотні руйнування, які і нам би нашкодили.
Тепер повертаємося до можливості повноцінного підриву. Я не знаю, скільки саме потрібно для того, щоб повністю зруйнувати греблю, тобто щоб виник ефект "великої хвилі", а не просто поступового витікання води. Але це точно від майже ста до кількасот тонн вибухівки.
Коли НКВДисти у Другій світовій війні перед приходом німців підірвали Запорізьку АЕС (де, до речі, був перепад до двох десятків метрів, через що склалася критична ситуація, і після того загинули понад 100 тисяч людей), то там було використано близько 300 тонн вибухівки. 300 тонн на Каховську ГЕС, напевно, не потрібно, але навіть 100-150 тонн для ефекту вибуху чужими руками - це багато. І списати це на Україну не вдасться.
Загалом Каховську ГЕС можна підірвати двома способами - тактичним ядерним ударом (для того і існує, до речі, ця зброя - нею підривають подібні споруди) чи кількома чотирьохтонними авіабомбами, якими знищували Маріуполь. Але для останнього потрібно, щоб на ГЕС зайшли важкі бомбардувальники, а підйом таких бомбардувальників із далеких аеродромів фіксується заздалегідь. І ЗСУ були б готові їх збивати, бо ці літаки настільки доступні для збиття ППО, що їх просто на цей район неможливо запустити - вони будуть збиті ще на підході.
Є ще третій момент - там закладені сотні тонн вибухівки. Усім буде зрозуміло, що українська армія, яка не володіє цією територією у повному обсязі на обох берегах, не могла б цього зробити. Тому це все одно буде звинуваченням у бік Росії і нічого не дасть.
Якщо відбувається прорив ГЕС, це теж не дає Росії нічого позитивного, бо вони дістають серйознішу водну перешкоду. По-перше, ненадовго, по-друге, і так наші точно, після звільнення правого берега не будуть поспішати брати лівий берег, тому що Дніпро - це достатньо серйозна перешкода, щоб під вогнем його форсувати. Якщо і буде наступ - то з боку Запорізької області. Але більше того - відкривається колосальний фронт, бо зтікає вода з Каховської ГЕС і там є дуже вузькі місця, які можна дуже швидко форсувати понтонними переправами, бо вони не укріплені з боку окупантів. Щойно примерзає ґрунт, як одразу там може статися форсування. Тобто так росіяни відкривають для себе 200 додаткових кілометрів фронту.
У росіян зараз є дві важливі дороги, які забезпечують їхню оборону на лівому березі. Одна - від Херсону до Нової Каховки, основна дорога, яка веде від Олешок, і друга - це рокадна дорога вздовж берега, яка є для них критично важливою. У випадку великої хвилі рокадна дорога повністю зникає під водою, а друга - розмивається у районі, де є дуже велике заглиблення мілини, яка тягнеться глибоко до їхнього тилу. Відтак у них повністю розривається вся логістика від Нової Каховки. І після того українські війська дійсно зможуть форсувати Дніпро, бо опір з того боку буде неможливо забезпечити - неможливо буде підігнати артилерію, війська. Тож так вони втрачають контроль за лівим берегом.
Українські війська не втрачають, в принципі, нічого, бо правий берег вищий, буде часткове підтоплення районів Херсону і затоплена дельта внизу Дніпра. Тобто увесь правий берег і наші військові будуть неушкоджені, тоді як у росіян затоплюється велетенська частина їхніх позицій, які потім будуть поступово просихати, але туди вони не зможуть підводити ані артилерію, ані щось інше - вони втрачають дуже багато. У тому числі можливість безперешкодно бити по Миколаєву.
Є ще дві важливі речі. Одна з них - Північно-Кримський канал, який бере воду вище урізу Каховської ГЕС.
Зникає Каховська ГЕС - зникає водопостачання до Криму. До моменту, поки і Крим, і весь південь України стануть повністю українськими, буде стовідсоткова гарантія, що вода до Криму не піде вже ніколи.
Тобто треба буде повністю відбудувати ГЕС, усю греблю, що є дуже довгою роботою і ніхто з нею особливо не поспішатиме. Та й ми цим займемося, тільки якщо Крим буде українським. До того ж, Північно-Кримський канал і постачання води до Криму - це фетиш для Путіна, і зруйнувати їх ніхто з росіян не захоче.
І останній момент - охолодження Запорізької АЕС відбувається за рахунок води з Каховського водосховища. Спадає водосховище - і з’являється страшна проблема з охолодженням ЗАЕС. Бо, по-перше, у робочий режим її вже перевести буде неможливо до відновлення водосховища, і вони не зможуть її використовувати. По-друге, їм доведеться вкласти мільярдні ресурси для того, щоб вийняти звідти ядерне паливо, щоб запобігти перегріванню. Адже тоді станція потребує і постійного електрозабезпечення та охолодження - їм треба буде качати десь з Дніпра кілька кілометрів воду, аби заповнювати ресурси для охолодження, що неймовірно дорого. Бо в іншому випадку на території, яку у РФ вважають своєю, можуть відбутись серйозні ушкодження і радіаційне зараження.
Тому поки що це більше нагадує залякування, але ідіотизм і маразм у цьому випадку можуть спрацювати. Бо на відміну від ядерних загроз, де росіянам буде помста, вони розуміють, що це їм може зійти з рук. Правда, вони самі себе покарають, але це вже інша справа.
Тарас Чорновіл, політичний аналітик, колишній народний депутат України, спеціально для Главреда