Передача США Україні ракет Tomahawk, на мій погляд, малоймовірна. Однак якби Вашингтон усе-таки посилив можливості українських Сил оборони цими далекобійними ракетами, це могло б суттєво позначитися на перебігу війни Росії та України.
Все залежатиме від кількості цих ракет.
Якщо Tomahawk буде стільки ж, скільки й ATACMS, яких дали в кількості 30 одиниць, ми їх швидко витратили, і ніхто особливо не помітив, що вони в нас були, то буде такий самий непомітний ефект.
Може бути й так, як із танками: батальйон американських Abrams просто зник, розчинився. Його бачили хіба що росіяни в Курській області, а також у районі Авдіївки ці танки застосовувала 47-та бригада (тоді росіяни навіть захопили один Abrams і притягли до себе на ВДНГ, щоб показати свою здатність підбити навіть американські танки).
Якщо ж Україні дадуть кілька сотень Tomahawk, це вплине на перебіг бойових дій і на стан економіки Російської Федерації, адже на відстані 2,5 тисячі кілометрів ми зможемо винести російську енергетику, нафтопереробну і газову промисловість РФ, і не тільки.
За допомогою Tomahawk ми могли б просто поховати російську енергетику. Ми змогли б створити умови кризи, і криза б поховала російську енергетику.
До того ж, якби Трамп ухвалив рішення про передачу Tomahawk, навряд чи б Росія змогла чимось заперечити. Свого часу в Москві кричали про неприпустимість передачі Україні ATACMS, але проковтнули це. Проковтнула б Росія і Tomahawk. Насилу і з великою політичною істерикою, але проковтнула б.
Якщо говорити про цілі на території Росії, то з Tomahawk цей перелік би розширився: додалися б ще склади й арсенали з боєприпасами. Здебільшого все те, що розташоване на європейській частині Росії, тобто в безпосередній близькості до нас, уже було уражено нашими дронами. А туди, ближче до Уралу, подалі за Москвою, ми не діставали, а з Tomahawk змогли б. Точно додалися б склади й арсенали.
Найголовніше – нам потрібно почати обстрілювати Москву. Удари України по Москві і Кремлю призведуть до надлому громадської думки в Російській Федерації. Там зрозуміють, що немає нічого недоторканного, що немає хваленої російської ППО, яка від усього і всіх захистить. Україні потрібно ламати скріпи, російську ідеологію, адже це матиме величезний ефект.
А так, Tomahawk зможе бити по будь-яких цілях: заводах, базах, арсеналах тощо. Наприклад, Ямальський хрест, де сходяться і розходяться газопроводи, зможе стати статтею метою для Tomahawk: якщо його навернути, почнеться криза в енергетиці РФ.
Той самий блекаут у Москві – це абсолютно реальна перспектива. У нас є всі необхідні сили і засоби, щоб влаштувати блекаут у Москві і без Tomahawk, особливо якщо в хід підуть наші "Фламінго", "Паляниця" і "Пекло". Так, без Tomahawk це буде зробити складніше, оскільки ППО Москви найсильніша (там два кільця фронтальної ППО навколо міста, їх непросто пробити), але можливо. Більшість підстанцій, що живлять Москву, розташовані за її межами.
Загалом, блекаут у Москві абсолютно реальний. З Tomahawk його влаштувати набагато простіше, швидше й ефективніше. Але і без них Україна впорається і може це зробити навіть сьогодні.
Наслідки блекауту в Москві будуть значними, адже це розхитуватиме трон. З кожним провалом на фронті та у внутрішній політиці російські еліти дедалі більше і більше зневірюються у своєму вожді. Свита робить короля, вона ж його і скидає, коли настане переломний момент. І блекаут у Москві якраз і може стати тим самим переломним моментом, після якого еліти вирішать повалити Путіна. Коли еліти зрозуміють, що ситуація безвихідна, і що Росія не переломить її на свою користь, вони почнуть діяти.
Путін щоразу обіцяє їм, що ось-ось Росія переможе, щоразу він викликає Герасимова і розповідає про перемоги, приписуючи тисячі кілометрів "сірої зони" до завоювань російської армії, до вже захоплених територій. Але колись правда спливе.
Точно так само свого часу Герінг обіцяв Гітлеру, що жодна бомба не впаде на території Берліна. І коли бомби стали падати на Берлін, Герінг потрапив у величезну немилість. Але тоді це був початок війни, і те, що трапилося, можна було на щось списати.
А для Росії вже фінішна пряма: сьогодні блекаут у Москві, а завтра втрата управління військами на фронті.
Олег Жданов, військовий експерт, полковник запасу ЗСУ, спеціально для Главреда
Олег Володимирович Жданов (30 березня 1966, Дрезден, НДР) – радянський і український військовий, полковник запасу ЗСУ, український військовий аналітик і відеоблогер. З 2016 року регулярно виступає не тільки на українському телебаченні та в українській пресі, а й дає коментарі закордонним ЗМІ. У 2012 році відкрив власний ютуб-канал, у якому публікує відео з аналітикою бойових дій, пише Вікіпедія.