Щодо повітряного удару Ірану на Ізраїль.
Вже чую роздратовані питання: а чому Ізраїль, по якому Іран вдарив і «шахедами», і крилатими ракетами, і балістичними, спромігся збити 98%, а в нас так не виходить?
Відповідаю.
1. Повітряну атаку Ізраїль відбивав разом зі Штатами. І мова не тільки про сповіщення щодо атаки, а й безпосередньо участь у відбитті штатівських есмінців ПРО. Нам таке партнерство поки що не світить.
2. В масштабах однієї української області, за площею подібній Ізраїлю, ми можемо забезпечити результат не гірший.
3. Росія все ж таки не Іран: російські засоби ураження помітно переважають іранські, у недоімперії навіть «шахеди» помітно модернізували. І летить вся ця зброя не як на параді, як у іранців, а ховаючися, постійно змінюючи траєкторію і обходячи нашу ППО.
Як будуть розвиватися воєнні дії на Близькому Сході? Практично ніяк.
Іран насправді не хоче повномасштабної війни з Ізраїлем, особливо, якщо разом з ним будуть діяти США. Саме тому і виникла величезна пауза між атакою Ізраїля по іранському посольству і відповіддю з боку Ірану, бо аятоли шукали варіант, щоб і політичне обличчя зберегти, і реально по пиці не отримати.
США продовжують співати гімн неспроможності, який зветься «Не треба ескалації». При чому, вони співають його не тільки нам, а ще й Ірану та Ізраїлю. Запорукою підтримки Ізраїлю з боку Штатів як раз і є стриманість Тель-Авіву. Тому відповідь на масований повітряний удар від Ізраїлю, звісно, буде, але, швидше за все, вона виявиться такою ж формальною, як і іранська атака.
Коротше, не тільки нас примушують бути стриманими, захищаючи своє право на життя. А таким курсом ми і до переговорах на умовах путіна дійдемо — толерантність і європейськість вимагає йти на зустріч агресорам...
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.