Росія перевіряє НАТО: Рейтерович пояснив, чому Польща поки не піде на жорстку відповідь

На думку експерта, Кремль тестує реакцію Варшави, а сама Польща використає інцидент для посилення своїх позицій у НАТО та ЄС.

Після падіння російської ракети на території Польщі в центрі уваги опинилися можливі наслідки цього інциденту для безпеки НАТО та всього східного флангу Альянсу. Керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович аналізує, як може відреагувати Варшава, за яких умов її позиція стане жорсткішою та чи здатен цей випадок вплинути на відносини України, Польщі й НАТО. Публікуємо ключові думки автора.

Падіння російської ракети на території Польщі може мати різні політичні наслідки залежно від того, яких висновків дійде польська влада за результатами розслідування. Насправді існує два базові сценарії.

Перший - ракета залетіла на територію Польщі випадково. Саме до такого варіанту, найімовірніше, і схилятиметься Варшава. Як уже зазначав прем’єр-міністр Дональд Туск, українські винищувачі намагалися перехопити російську ракету, однак це не вдалося і ракета, можливо, відхилилася від заданого курсу через вплив засобів радіоелектронної боротьби. До речі, поляки вже раніше так пояснювали подібні інциденти. Румуни також говорили про це, коли на їхню територію залітали російські дрони.

Є й другий варіант. Якщо польська влада після розслідування дійде висновку, що ракету було спеціально запущено по території Польщі, це вже вимагатиме зовсім іншої реакції. У такому разі Варшава може вдатися до дипломатичного демаршу щодо Росії: викликати посла, як це нещодавно зробила Румунія, продемонструвати уламки ракети, висунути жорсткі вимоги щодо недопущення подібних інцидентів у майбутньому.

Паралельно це стане для Польщі додатковим аргументом усередині НАТО. Вони можуть активніше порушувати питання про зміцнення власної оборони, наголошуючи, що фактично перебувають на передовій. Відповідно, вимагатимуть більше фінансування, більше військової допомоги, сучасніших літаків, додаткових систем ППО.

Причому робитимуть це не лише на рівні НАТО, а й на рівні Європейського Союзу, який зараз також виділяє значні кошти на оборону. Думаю, поляки максимально використають цей інцидент, щоб отримати додаткові ресурси.

А ось назвати це цілеспрямованим ударом Росії вони поки навряд чи ризикнуть. Тому що тоді доведеться запускати механізм четвертої статті Статуту НАТО і поступово наближатися до питання п’ятої статті. Очевидно, що до цього вони поки не готові. Бо вони, очевидно, бояться.

Водночас нагадати союзникам, що саме Польща сьогодні є однією з найближчих до Росії країн і найбільше ризикує, вони, безумовно, скористаються.

Якщо говорити про те, що могло б змусити Польщу діяти жорсткіше, то насамперед це поява беззаперечних доказів того, що удар був навмисним. Поки що вони триматимуться за пояснення, що били по Україні, а ракета випадково опинилася на польській території. Але якщо буде удар по об’єкту, який має військове чи логістичне значення, або, не дай Боже, ракета влучить у житловий будинок і будуть жертви серед цивільних, тоді реакція вже має бути іншою.

Є ще один момент. Якщо ракета залетить углиб польської території, наприклад на десять кілометрів і більше, пояснити це тим, що її нібито збивали українські сили ППО, вже буде практично неможливо. Тоді або доведеться визнавати, що її збили вже поляки, або що вона летіла саме туди, куди й мала летіти. І саме це може підштовхнути Варшаву до більш жорстких дій. При цьому треба розуміти, що Росія уважно спостерігає за реакцією Польщі. Кремль фактично тестує, на що готова Варшава. Залежно від цієї реакції росіяни й робитимуть висновки: продовжувати подібні провокації чи ні.

Ідеальним варіантом було б терміново почати консультації між Україною та Польщею щодо можливості використання польської ППО для знищення російських ракет або “Шахедів” ще над територією України, якщо вони летять у напрямку польського кордону.

Ми вже давно про це говоримо. Формально Росія не мала б жодних юридичних підстав висувати претензії, адже це територія України, і саме Україна визначає, хто може діяти в її повітряному просторі. Але для такого рішення потрібна політична сміливість, а поки що я не бачу, щоб польська влада була до цього готова.

Щодо українсько-польських відносин, то я не думаю, що такі інциденти матимуть негативний вплив. Поляки чудово розуміють: Росія атакує Україну, а не Польщу. Говорити Україні: “Здавайтеся, бо ракети долітають до нас” - було б абсолютно нелогічно.

До речі, навіть Туск сказав, що подібні випадки лише підтверджують необхідність ще тіснішої співпраці між Україною та Польщею, взаємної підтримки й допомоги. Більше того, навіть польській опозиції буде складно використати такі інциденти проти України. Інакше це виглядатимуть як «терпіли», тобто так, ніби вони фактично погоджуються терпіти російські провокації.

Навпаки, це може стати шансом вивести українсько-польські відносини на ще вищий рівень. Адже обидві країни мають спільного ворога. Просто проти України він уже веде війну, а Польща потенційно може стати наступною ціллю російського тиску.

Щодо позиції НАТО, то поки що, думаю, Альянс обмежиться традиційними заявами про глибоке занепокоєння. Ці інциденти ще не стали системними, немає доведеного злого умислу, тому серйозніших рішень поки що чекати не варто.

До того ж зараз у Європі політичний сезон відпусток. Багато керівників і європейських інституцій працюють у значно спокійнішому режимі. Тому очікувати швидких рішень не доводиться. Якщо ж подібні зальоти почнуть повторюватися регулярно - умовно, щотижня, - тоді навіть найзатятішим скептикам стане зрозуміло, що це вже не випадковість, а цілеспрямована політика Росії. І тоді НАТО буде змушене реагувати більш активно.

Одним із можливих рішень могла б стати реалізація тієї моделі спільної протиповітряної оборони, про яку Україна говорить уже давно. Але поки що Росія ще не підняла рівень ескалації настільки, щоб Альянс або окремі держави були готові до таких кроків.

Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку, спеціально для Главреду