Спостерігаючи за російськими солдатами, які намагаються досягти середини Дніпра тушками, треба пам'ятати, внаслідок чого цей натовп опинився на правому березі.
10 липня почалися публічні подачі від української влади як ми рішуче налаштовані звільнити "узбережжя". Їсти не можемо, так налаштовані. Навіть наказ ВГК відповідний є. Міністр оборони сказав!
Напівпублічно і між всіх можливих рядків доводилося, що подвиг потрібно зробити до 24 серпня.
Що мотивувало російську сторону до дій з насичення правого берега військовими організмами, причому - найбільш боєздатними.
Після чого за справу взялися наші воїни, які весь період публічних танців готувалися. Далі ви знаєте. Наша армія міцно всіх здивувала в Харківській області. Вистояла в Донецькій і Запорізькій областях. А зараз доводить до логічного завершення на правому березі.
Минуло рівно 4 місяці.
Великі звершення - це результат злагодженої командної гри, де кожен робить свою частину роботи.
Зараз новий раунд.
Найближчим часом буде дуже багато риторики і вкидань на рахунок переговорів-шмереговорів, договірняків, сценаріїв, зради, перемоги і т.д. все буде виключно з високопоставлених достовірних джерел.
Для збереження психічного здоров'я в цей період має сенс уникати категоричності. І пам'ятати!
Є процес переговорів і супроводжуючі його ритуали. Вони вирішують своє завдання.
А є результат(и). І результат(и) не завжди лінійні і часто не в тих сферах, про які офіційно перемовляються.
В березні теж були переговори. Бо вони були потрібні. А потім товариш Лавров почав ображатися, що українська сторона віроломно щось там передумала і образила його в кращих почуттях.
Не потрібно великого розуму і проникливості, щоб накласти хронологію і побачити: тоді ж Міноборони розгойдувало історію з отриманням важких озброєнь західних зразків. І розгойдало.
Результати - відомі. Вчорашній 25-й пакет допомоги від США + внески від Норвегії та Нідерландів до фонду під егідою Британії – хороша ілюстрація.
Загалом. І тоді, і зараз все визначить ситуація на полі бою. Тому головний фокус - посилення нашої армії та інших компонентів оборони.
Саме тому Росія прагне розмити цей фокус. Додати в нього більше інгредієнтів а-ля 1) зрив зернової угоди, щоб викликати турбулентність і тиск на Європу; 2) удари по нашій інфраструктурі - щоб знову-таки викликати кризу біженців з України, і т. д.; 3) ракетно-дронові і можливо ядерні шашні з Іраном…
Поки у них виходить гірше, ніж вони планували. Але ситуація, як і раніше, дуже непроста. Найжорстокіші бої в Донецькій області.
Так що бережіть емоції. Росіян дратує і дезорієнтує відсутність видимих ознак паніки у нас. Вони починають поспішати і помилятися. Давайте колективно допоможемо їм зробити черговий "жест доброї волі".