Північ Донеччини, південь Харківщини. Температура мінус 8. В'їжджаємо в село - не димить жодна труба. Оглядаємося - жодного цілого будинку. На відео село Богородичне, біля Святогірська. До війни – суперпрестижне, супербагате. Вимерло!
Далі дорога на Харківську область. Такі ж зруйновані села, але, в окремих будинках, ще жевріє (в прямому сенсі) життя. Ні електрики, ні Інтернету. Правда, місцеві хвалять владу - привозять і гуманітарку і навіть хліб додому безкоштовно. Загалом, люди не кинуті…
Одна бабуся розповідає, нібито, бувальщина. У селі стояли "вузькоокі" (чи то якути, чи то буряти). Один тягне пральну машинку.
- Синку, навіщо ти її тягнеш, у вас же там водопроводу немає?
- Вона у мене як тумбочка стояти буде…
Кажуть, багато хто навіть по-російськи не розуміли. Не знали, куди їх привезли. Коли наші наступали, росіяни втекли першими, а цих кинули. Вони плакали від страху.
- Я не розумію, - каже мужик біля місцевого магазину. - Вони навіть за горілкою крім як на танку або БТР не приїжджали, техніки було – жах! І тут з'являються ЗСУ на пошарпаних пікапах і всю цю броньовану нечисть ніби водою змиває. Як це? - дивується він.
Багато розповідей про місцевих колаборантів. В принципі, вони і до війни не приховували своїх поглядів, але на це ніхто не звертав уваги. А під час окупації наробили багато зла: здавали на тортури АТОшників, переконували людей, які не мають ніякої інформації (росіяни, коли дали світло, спеціально розстрілювали супутникові тарілки на будинках), що Росія перемогла і потрібно тільки підкоритися. Багато розповідей про молодих "дівчаток", які гуляли з "росіянами"…
Повертаємося. По дорозі - стада кинутих людьми корів, яких, якщо не переловлять на м'ясо «цигани», взимку вб'ють мороз і голод... Війна прокотилася по цих місцях так, що, повертаючись, ми сперечаємося: чи буде це все відновлено? І чи потрібно це відновлювати? Чи повернуться люди на руїни свого життя, або почнуть нове в інших місцях? А що, тоді з цим краєм?...
Звичайно, життя візьме своє. Може в інших формах. Єдине, що можна сказати точно – «русский мир» на цих територіях вже не проросте ніколи. Занадто багато болю він приніс цим людям похилого віку, землі, коровам, пораненим лісам…