Ключова відмінність ринкової економіки від планової полягає в тому, що це економіка пластична, резистентна, тобто вона пристосовується до умов зовнішнього середовища і змінюється слідом за змінами зовнішнього середовища. Еволюція економіки відбувається у вигляді структурних реформ, коли економіка потрапляє в якийсь шоковий стан (тобто в змінені зовнішні умови). Російська економіка кілька разів потрапляла в такі шокові стани – у 2014 році, коли РФ частково прибрали з глобальних ланцюжків доданої вартості, торговельних ланцюжків, але вона ще продовжувала бути присутньою у значній їхній частині, та під час повномасштабної війни 2022 року, коли вже Росію значною мірою спробували ізолювати. І щоразу в цих станах російська економіка реагувала приблизно однаково – структурними змінами. Вона знаходила рівновагу на, скажімо так, іншій точці динамічного балансування. Ну і, відповідно, ця здатність ринкової економіки до видозміни говорить про те, що російська економіка, на жаль, не розвалиться ніколи. Тобто вона буде просто пристосовуватися до умов зовнішнього середовища.
Тут варто подивитися на Іран, який за всіх тоталітарних форм політичної системи є ринковою країною з певними застереженнями. Ми бачимо, що санкції щодо Ірану діють вже приблизно 55 років, і країну, практично як Росію, частково випиляли з глобальної економічної системи. Але незважаючи на це, Іран продовжує розвиватися – його економіка зростає (хоч і не такими темпами, як могла б зростати) і жодного розвалу або глибокої структурної кризи не відбулося. Як бачимо, Іран виробляє балістичні ракети, розробляє ядерну зброю, безпілотники, які продають у Росію. Тобто його промисловість і наука якоюсь мірою розвиваються.
Тому говорячи про Росію, ми повинні сказати, що санкції взагалі не повинні були призвести до якогось розвалу РФ. Вони навіть не могли призвести до зупинки війни, тому що санкції – це обмеження подальшої ескалації. Як "черевики" в потяга, який потрібно зупинити, коли в нього не працюють гальма. Санкції – це і є своєрідні гальмівні черевики, які західний світ кидає під колеса російської економіки, намагаючись загальмувати швидкість її руху.
Але при цьому інерція і рух тривають, просто сповільнюється швидкість цього руху і, відповідно, послаблюється здатність Росії до агресивної війни проти України. Проте, незважаючи на те, що Росії у 2022 році пророкували падіння на 10-15% ВВП, в результаті російська економіка впала на 1,8%, а у 2023 році зросла більш ніж на 3,5%. Тому в даному випадку ми бачимо, що у 2023 році Росія значною мірою відіграла економічне падіння 2022 року. Навіть за доходами населення, що було ахіллесовою п'ятою російської економіки. Адже вона частково відігравала основні показники (промислове зростання, зростання ВВП), але не реальні наявні доходи населення, де Росія ніяк не могла вийти на показник 2013 року – навіть незважаючи на те, що зростали реальні зарплати, реально наявні доходи були нижчими за позначку 2013 року.
Олексій Кущ, спеціально для Главреда
Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе в Києві, працює в аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.